Історія справи
Ухвала КАС ВП від 09.08.2018 року у справі №812/2069/17

УХВАЛА06 серпня 2018 рокуКиївсправа №812/2069/17адміністративне провадження №К/9901/55542/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Гончарової І.А.,суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №812/2069/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018 розподілена на суддю Гончарову І.А.Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення рішення №0037871301 від 07.12.2017 про нарахування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов'язання у сумі 3 654,32 та штрафних санкцій у сумі 913,64 грн.Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від19.06.2018 позов задоволено.Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №812/2069/17, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Відповідно до частини
3 статті
3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Згідно з пунктом
24 частини
1 статті
4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить
1762гривень (стаття
7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від07.12.2017 № 2246-VIII).Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №812/2069/17 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0037871301 від 07.12.2017 про нарахування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов'язання у сумі 3 654,32 та штрафних санкцій у сумі 913,64 грн.Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини
2 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0037871301 від 07.12.2017, не підлягає касаційному оскарженню.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею
333 Кодексу адміністративного судочинства України, -УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі №812/2069/17.Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. ГончароваСудді І. Я. ОлендерР. Ф. Ханова