Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №442/5921/17

[herb.gif]

УХВАЛА

05 квітня 2018 року

Київ

справа №442/5921/17

адміністративне провадження №К/9901/29360/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 442/5921/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишена без руху, оскільки: скаржником не додано документ про сплату судового збору та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 19 березня 2018 року.

30 березня 2018 року, на виконання вимог вищенаведеної ухвали, від надійшло клопотання про усунення недоліків.

У своєму клопотанні Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від
11.01.2018 року № 8, якою було затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2018 рік, не передбачено коштів на сплату судового збору, а тому скаржник просить суд звільнити його від сплати судового.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Станом на 05 квітня 2018 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2018 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення частини 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 442/5921/17 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А.Данилевич