Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.06.2020 року у справі №580/3478/19

УХВАЛА

08 липня 2020 року

Київ

справа №580/3478/19

адміністративне провадження №К/9901/15589/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 580/3478/19 за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2142) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на час звільнення зі служби - 21 червня 2018 року.

Зобов'язано Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2142) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015-2018 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на час звільнення зі служби - 21 червня 2018 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

14 січня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2142). В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішення судів попередніх інстанцій Бабіч Тетяна Григорівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із указаною касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі представник позивача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на ряд нормативно правових актів, фактичні обставини справи, і загальне твердження про порушення судами норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга адвоката Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 580/3478/19.

Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 580/3478/19 за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 2142) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена..............

М. В. Білак,

Суддя Верховного Суду