Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №2040/5466/18

УХВАЛА

04 липня 2019 року

Київ

справа №2040/5466/18

адміністративне провадження №К/9901/17750/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі №2040/5466/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року задоволено позов ТОВ "Перша європейська компанія" до ГУ ДФС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідач оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року у цій справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу. В обґрунтування скарги її заявник посилається на те, що в ситуації, яка виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв своєчасно та у межах своїх можливостей, однак апеляційним судом зазначене залишено поза увагою.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, вперше подану відповідачем апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року було повернуто ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у зв'язку з несплатою скаржником судового збору.

Вдруге подану апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2019 року з тих же підстав.

У подальшому відповідачем вчергове подану апеляційну скаргу, разом із якою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 8 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху для зазначення апелянтом інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог суду апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якої він зазначив, що оскільки оригінали платіжних доручень про сплату судового збору по даній справі судом апелянту не повернуто, ГУ ДФС у Харківській області був потрібний значний час для виготовлення їх дублікатів для повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Проаналізувавши наведені апелянтом обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що недоліки в організації роботи позивача не є належними доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим ухвалою від 24 травня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, в межах встановленого судом апеляційної інстанції строку податковий орган не вказав підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям, у зв'язку з чим апеляційний суд обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДФС України у Харківській області.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі №2040/5466/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська