Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.08.2019 року у справі №826/10194/17

УХВАЛА

07 серпня 2019 року

Київ

справа №826/10194/17

адміністративне провадження №К/9901/21345/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 47534-1305 від 28.04.2017 про визначення податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 4266,91 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 03.09.2018 залишив без руху у зв'язку із не сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 30.11.2018 повернув апеляційну скаргу.

08.04.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 апеляційна скарга була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018 із зазначенням підстав для його поновлення та сплатити судовий збір у розмірі 960,00 грн.

23.06.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, у якому скаржник просив продовжити йому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, вмотивоване відсутністю бюджетних асигнувань, у зв'язку з чим сплата судового збору неможлива.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (оприлюднена
05.07.2019) відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м.

Києві про продовження строку на усунення недоліків та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач 29.07.2019 (згідно з відбитком календарного штемпеля) подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким поновити строк на апеляційне провадження.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір з об'єктивних причин.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 частини 2 цієї статті встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 слугувало те, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а відповідач не вказав обставин, які могли б бути підставою для поновлення цього строку. Так, в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач послався на право повторного звернення з апеляційною скаргою в межах присічного річного строку, встановленого для суб'єкта владних повноважень частиною 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. В установлений в ухвалі від 14.05.2019 строк не повідомив суд апеляційної інстанції щодо наявності інших підстав для поновлення строку.

У касаційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві не наводить доводів на спростування вище наведених обставин, встановлених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, а тому доводи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду