Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2019 року у справі №9901/239/19

УХВАЛА

07 травня 2019 року

Київ

справа №9901/239/19

адміністративне провадження №П/9901/239/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича про скасування ухвали,

установив:

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з позовом до Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича, в якому просив скасувати ухвалу Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича від 25.03.2019 року №2203/0/18-19, якою залишено без розгляду скарги ОСОБА_3 на суддів Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А. Б. та Ребриної К. Г. і повернуто їх скаржнику.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України встановлена виключна підсудність визначених у частинах першій і другій цієї статті категорій справ окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та адміністративному суду відповідно.

Частиною третьою статті 27 зазначеного Кодексу передбачено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема частиною першою цієї статті, встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Таким чином, Верховному Суду підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя - колегіального органу, а не її посадової особи (члена).

Відповідно до першого речення статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Складовою цього права є вимога "законності суду" (суд, встановлений законом). "Законність суду" включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначають Конституцією та законами України. Відтак, суди не мають права розглядати вимог, які не належать до їх юрисдикції, визначеної законом.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_3 до Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича про скасування ухвали від 25.03.2019 року №2203/0/18-19 - не підсудний Верховному Суду як суду першої інстанції, оскільки відповідачем у даній справі виступає не Вища рада правосуддя як колегіальний орган, а її посадова особа - Член Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик Микола Павлович.

Аналогічна правова позиція стосовно оскарження дій, рішень чи бездіяльності посадових осіб органів, зазначених у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, викладена в ухвалах Верховного Суду від 18 січня 2019 року по справі №9901/29/19, від 11 лютого 2019 року по справі №9901/65/19, від 03 грудня 2018 року по справі № 826/11766/18, від 02 січня 2019 року № 9901/992/18, від 03 травня 2019 року по справі № 9901/219/19, від 14 червня 2018 року по справі № 826/4277/18, від 27 березня 2019 року по справі № 9901/154/19.

Таким чином, у відповідності до положень частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає передачі для розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 22, 27, 29, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Адміністративну справу № 9901/239/19 за позовом ОСОБА_3 до Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика Миколи Павловича про скасування ухвали - передати на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала Верховного Суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа

Н. А. Данилевич

І. Л. Желтобрюх