Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.03.2019 року у справі №1140/2033/18

УХВАЛА

05 березня 2019 року

Київ

справа №1140/2033/18

адміністративне провадження №К/9901/5234/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

25.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018.

Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_2 отримала 06.02.2019 постанову суду апеляційної інстанціїї від 20.12.2018, що підтверджується копією конверту, в якому надсилалося судове рішення та копією супровідного листа від 15.01.2019.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дійшла висновку про його задоволення, оскільки підстави наведені скаржником в останньому визнає достатніми та поважними, а надані докази підтверджують вказані обставини.

У 2018 році ОСОБА_2 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду за позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення "Ф" №17639-13 від 30.06.2017, яким позивачу нараховано до сплати суму податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 25 000 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управлінням ДФС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, у зв'язку з чим постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, у задоволені позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власницею легкового автомобіля марки Audi, модель Q7, тип загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна 2967 см. куб., рік випуску 2015, дата першої реєстрації 17.09.2015 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №17639-13 від 30.06.2017, яким згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України позивачці визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2017 рік у розмірі 25000 грн.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що відповідно до Методики Мінекономрозвитку розраховується середньоринкова вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

Автомобіль марки Audi, модель Q7, тип загальний легковий універсал-В, об'єм двигуна 2967 см. куб., рік випуску 2015, зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки легковий автомобіль, зареєстрований за позивачем відноситься до об'єкту оподаткування, за наявності розрахунку середньоринкової вартості автомобіля, який є обов'язковим для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вартість якого є більшою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

ОСОБА_2 не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від
20.12.2018 у справі № 1140/2033/18, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішенння вбачається, що предметом позову у справі №1140/2033/18 є вимога про скасування податкового повідомлення- рішення "Ф" №17639-13 від 30.06.2017 у розмірі 25000,00 грн.

Отже постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18 - не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити ОСОБА_2 клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18.

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 у справі № 1140/2033/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова