Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2019 року у справі №810/4142/18

УХВАЛА

01 серпня 2019 року

Київ

справа №810/4142/18

адміністративне провадження №К/9901/20857/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року у справі №810/4142/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у Київській області, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року, позов ТОВ "Васт-Транс" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 31 липня 2018 року №0076465401, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 209952 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 104976 грн; зобов'язано ГУ ДФС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо дати узгодження - 3 серпня 2018 року та зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування - 348634 грн., що була додана до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року ТОВ "Васт-транс"; стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6644,92 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 13186,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач із зазначеними рішеннями не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Крім того, скаржник стверджує, що дана справа має виняткове значення для нього, оскільки неможливість перегляду касаційним судом незаконних рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі призведе до значних подальших втрат з Державного бюджету України та позбавить відповідача можливості захистити економічні інтереси держави.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Отже, право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним, й за змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей Частиною 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України (в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень наведених норм КАС України, відніс таку до категорії справ незначної складності, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є припущеннями, не підтверджені жодними доказами та не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування у даному випадку підпунктів "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 5 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2019 року у справі №810/4142/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Є. А. Усенко