Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.03.2019 року у справі №522/2922/18

УХВАЛА

01 березня 2019 року

Київ

справа №522/2922/18

провадження №К/9901/5567/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

установив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у порушенні статті 7 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення ОСОБА_2 від
27.12.2017; визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у порушенні статті 20 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення ОСОБА_2 від 27.12.2017; зобов'язати відповідача дотримуватись Закону України "Про звернення громадян"; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 переклад листів вих. №01-03/З-10 та 01-03/З-11; зобов'язати відповідача розглянути звернення ОСОБА_2 від 27.12.2017 у відповідності до статті 7 Закону України "Про звернення громадян"; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 35000 гривень у якості компенсації моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо неповідомлення ОСОБА_2 про результати розгляду його заяви від
27.12.2017. Зобов'язано Одеську міську раду надіслати на адресу ОСОБА_2 відповідь на його заяву від 27.12.2017.

У поданій касаційній скарзі відповідач, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом першої інстанції вказану справу відповідно до статті 12 КАС України віднесено до справ незначної складності, що в свою чергу підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом оскарження у цій справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виразилась у порушенні статті 7 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення ОСОБА_2 від 27.12.2017; визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виразилась у порушенні статті 20 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення ОСОБА_2 від 27.12.2017; зобов'язати відповідача дотримуватись Закону України "Про звернення громадян"; зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 переклад листів вих. №01-03/З-10 та 01-03/З-11; зобов'язати відповідача розглянути звернення ОСОБА_2 від 27.12.2017 у відповідності до статті 7 Закону України "Про звернення громадян"; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 35000 гривень у якості компенсації моральної шкоди.

Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновків, що дана справа в розумінні КАС України є такою, що може бути віднесена судом до категорії справ незначної складності та розглянута в порядку спрощеного провадження.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що дана справа має виняткове значення для скаржника.

Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, а предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від
25.06.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
22.01.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх