Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.09.2019 року у справі №580/294/19

УХВАЛА

02 жовтня 2019 року

Київ

справа №580/294/19

адміністративне провадження №К/9901/26982/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про стягнення індексації грошового забезпечення та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про стягнення індексації грошового забезпечення та моральної шкоди.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 08.12.2015 по 27.12.2018 на користь ОСОБА_1 в сумі 4871,51 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Спірні правовідносини розглянуто судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу до Суду.

Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості з індексації грошового забезпечення та відшкодування моральної шкоди.

Наведені обставини свідчать про те, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби.

За таких обставин та правового врегулювання спірні правовідносини, що склались, відносяться до справ незначної складності.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3 328 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про стягнення індексації грошового забезпечення та моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко