Історія справи

Ухвала ВП ВС від 06.09.2020 року у справі №9901/969/18
Ухвала КАС ВП від 25.12.2018 року у справі №9901/969/18

УХВАЛА

31 липня 2020 року

Київ

справа №9901/969/18

адміністративне провадження №П/9901/969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О. В.

суддів Желтобрюх І. Л., Смоковича М. І., Стрелець Т. Г., Шипуліної Т. М.,

секретар судового засідання - Носенко Л. О.,

за участю: представника позивача - Муравйова О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 липня 2018 року №1301/ко-18 про невідповідність судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 займаній посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, з-поміж іншого, зазначив, що оскаржуване рішення Комісії є невмотивованим, оскільки замість вказівки на мотиви його ухвалення в рішенні лише перелічені засоби встановлення невідповідності судді займаній посаді. У рішенні не зазначено, за яким саме критерієм/ми позивач не відповідає займаній посаді, не наведено жодної аргументації щодо рівня встановлених балів.

У судовому засідання 31 липня 2020 року суд поставив на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі представника ВККС.

Представник позивача заперечував щоб проводити судове засідання без участі представника ВККС та просив відкласти розгляд справи до моменту формування складу Комісії.

Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів ухвалила проводити судове засідання без участі представника ВККС, оскільки ним вже надавались пояснення по суті спору, а також подано відзив на позовну заяву.

Колегія суддів, зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах та з огляду на статтю 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", поставила на обговорення питання про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що заперечує проти закриття провадження у справі, оскільки оскаржуване рішення ВККС, на його думку, може бути самостійним об'єктом оскарження і порушує права його довірителя.

Заслухавши думку представника позивача колегія суддів зазначає таке.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, встановив таке.

Указом Президента України від 11 листопада 2002 року №1001/2002 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська строком на 5 років.

Постановою Верховної Ради України 18 вересня 2008 року №527-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано на посаду судді вказаного суду безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2012 року №4456-VI "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею апеляційного суду Автономної Республіки Крим.

Указом Президента України від 23 квітня 2014 року №430/2014 "Про переведення суддів" ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року №8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 1790 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 85,5 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 113,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 199 балів.

ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Рішення Комісії від 26 березня 2018 року №61/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 1 березня 2018 року, зокрема, судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, якого допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".

Комісією 23 липня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.

Зокрема, за критерієм компетентності позивач набрав 394 бали, за критерієм професійної етики - 140 балів, за критерієм доброчесності - 115 балів.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 набрав 649 балів, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Рішенням від 23 липня 2018 року №1301/ко-18 Комісія вирішила:

визначити, що суддя апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 649 балів;

визнати суддю апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;

рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

Отже, проаналізувавши обставини справи і з'ясувавши предмет позову, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у цій справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності статтю 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ~law15~) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному ~law16~. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

Згідно зі ~law17~ кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

На виконання вимог ~law18~ Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення ВККС від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Положення № 143/зп-16), а рішенням від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 - Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ Положення №143/зп-16 рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Зокрема, у мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені ~law19~ підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення. Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.

Пунктами 10 та 11 розділу V Положення №143/зп-16 встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

За ~law20~ за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених ~law21~. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді, який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

У ~law22~ передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов'язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Відповідно до ~law23~ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ~law24~ рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Згідно з ~law25~ рішення ВККС можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених ~law26~, а рішення Комісії щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить суд:

визнати неправомірними дії колегії ВККС, допущені 23 липня 2018 року під час співбесіди в ході проходження ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді апеляційного суду Дніпропетровської області, що полягали у незаконному та безпідставному визнанні мене таким, що не відповідає займаній посаді;

визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 липня 2018 року №1301/ко-18 за наслідками кваліфікаційного оцінювання судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

В матеріалах справи міститься засвідчена копія оскаржуваного позивачем рішення ВККС від 23 липня 2018 року №1301/ко-18, яким вирішено:

визначити, що суддя апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 649 балів;

визнати суддю апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді;

рекомендувати Вищій раді правосуддя розглянути питання про звільнення з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1

В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо розгляду на засіданні ВРП рекомендації Комісії про звільнення ОСОБА_1 з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області.

Оскільки рішення ВККС від 23 липня 2018 року №1301/ко-18 містить рекомендацію про звільнення позивача, воно може бути оскарженим після того, як його буде актуалізовано через рішення органу, який за законом вправі розглядати рішення з рекомендацією і ухвалювати за ним відповідне рішення. Встановлення законом такої умови не обмежує і не позбавляє права кожного, хто його має, на оскарження рішень ВККС до адміністративного суду, а лише визначає, з настанням якої події рішення ВККС щодо надання рекомендації про звільнення судді можуть оскаржуватися в судовому порядку.

Рішення ВККС про кваліфікаційне оцінювання судді є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, тому обставини прийняття цього Рішення повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами такої рекомендації.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №9901/637/18, у якій застосовані вище наведені норми законодавства, і зазначено, що кваліфікаційне оцінювання є спеціальною процедурою, що має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

При цьому виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Водночас за змістом статей 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - ~law28~) прийняття рішення про звільнення судді з посади належить до компетенції ВРП.

Тобто вирішення питання про звільнення судді належить виключно до компетенції ВРП після розгляду на її засіданні подання ВККС про звільнення судді. За результатами такого розгляду ВРП приймає вмотивоване рішення, яке остаточно вирішує питання щодо кар'єри судді, є обов'язковим для виконання та викликає відповідні правові наслідки і може бути оскаржене в судовому порядку.

Водночас за нормами ~law29~ (стаття 88) рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання суддя, (кандидат на посаду судді) має право оскаржити до адміністративного суду.

При цьому рішення ВККС про визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді, саме по собі не має наслідком звільнення судді, а є лише підставою для такого звільнення. Під час розгляду подання ВККС про звільнення судді ВРП може і не погодитися з висновком ВККС.

З огляду на те, що процедура кваліфікаційного оцінювання, підведення її підсумків (у ВККС) і застосування наслідків (рішенням ВРП) є стадіями єдиного провадження, рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді не має самостійних правових наслідків, а є частиною цього "кваліфікаційного" провадження.

Звільнення судді з посади є конституційною функцією ВРП. У межах "кваліфікаційного" провадження ВРП має право перевірити вмотивованість та обґрунтованість рішення ВККС. У разі виявлення недоліків, що мають суттєве значення, зокрема вплинули на об'єктивність оцінювання, ВРП має не лише право, але й обов'язок запобігти порушенню прав судді. У такий спосіб ВРП забезпечує конституційні гарантії незалежності судді, складовою якої є неможливість дострокового звільнення судді з підстав, прямо не передбачених Конституцією України.

ВРП може ухвалити рішення про відмову у задоволенні подання про звільнення судді з посади. В цьому випадку суддя продовжує перебувати на посаді, а рішення ВККС про непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді втрачає юридичне значення.

Отже, зважаючи на наведене правове регулювання, а також статус та повноваження ВРП та ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, суд вважає, що передбачене ~law30~ оскарження рішення ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП. У протилежному випадку дублюються функції щодо його перегляду Верховним Судом та ВРП, що є неприпустимим.

Враховуючи концепцію належного врядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

З урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ужите в цій нормі формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду за цими правилами не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні для цього підстави. Для оскарження рішення ВККС щодо надання рекомендації такою подією чи фактором є рішення, ухвалене за відповідною рекомендацією.

Рішення ВККС з висновком рекомендувати ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду, а тому є встановлені пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України підстави для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Щодо вище викладених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ВККС, то колегія суддів, аналізуючи обставини справи у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог та правовим регулюванням спірних відносин, дійшла висновку, що ці вимоги обумовлені незгодою позивача власне з рішенням ВККС за результатами (її) кваліфікаційного оцінювання, яким його визнано таким, що не відповідає займаній посаді.

Зазначені вимоги за змістом та підставами не є способом захисту порушеного права позивача.

У контексті обставин цієї справи, дії ВККС, яких стосується позовна заява, потрібно розглядати в площині підстав позову та предмету доказування. Виокремити оспорювані дії ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді від власне рішення Комісії за наслідками цього кваліфікаційного оцінювання (як правового акта, яким завершується цей "кваліфікаційний" процес), як (три) самостійні предмети спору, не видається можливим і переконливих підстав для цього, з огляду на суть спірних правовідносин, немає.

Юридичні наслідки для позивача створює саме рішення, тому доводи щодо неправомірності дій ВККС під час кваліфікаційного оцінювання, як і власне вимоги позивача визнати неправомірними ці дії ВККС, повинні розглядатися як доводи (аргументи), якими позивач обґрунтовує неправомірність Рішення.

Частиною 1 статті 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої Частиною 1 статті 239 КАС України, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У цій справі такої потреби немає, адже мотивами для закриття провадження у справі стали не стільки порушення правил предметної підсудності, скільки передчасне звернення суб'єкта адміністративного права до адміністративного суду, якому за процесуальним законом підсудний цей спір.

Керуючись статтями 183, 238, 241, 242, 243, 248, 250, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення - закрити

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали буде виготовлено 31 липня 2020 року.

Головуючий суддя О. В. Білоус

Судді І. Л. Желтобрюх

М. І. Смокович

Т. Г. Стрелець

Т. М. Шипуліна