Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №826/17004/18

УХВАЛА

31 травня 2019 року

м. Київ

справа №826/17004/18

адміністративне провадження №К/9901/14793/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Громадянка ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2018 №115645-1305-2651.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2018 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.

Києві № 115645-1305-2651 від 26.07.2018 про визначення податкового зобов'язання із податку на землю в розмірі 72870,81 грн.

18.03.2019 відповідач повторно подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення (перше звернення з апеляційною скаргою мало місце 29.12.2018, яка (скарга) була повернута згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження), а підстави, вказані ним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою від 08.05.2019 (оприлюднена 10.05.2019) відмовлено у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що наведені у поданому скаржником клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення (відсутність достатнього бюджетного фінансування витрат на сплату судового збору) визнані судом неповажними. Ці ж самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначав і при зверненні з апеляційною скаргою вперше.

22.05.2019 (згідно з відбитком вхідної кореспонденції суду) відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору та повідомляє про вжиття заходів щодо сплати судового збору (направлення службової записки про сплату судового збору на адресу територіального управління державної казначейської служби).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо пропуску строку на оскарження судового рішення державним органом, то необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору та/або тимчасова відсутність таких коштів не є безумовною підставою для поновлення зазначеного строку. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду