Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2019 року у справі №1740/1832/18

УХВАЛА

26 квітня 2019 року

Київ

справа №1740/1832/18

адміністративне провадження №К/9901/7566/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 1740/1832/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс-ЄС" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролюкс-ЄС" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005981401 від 25.06.2018.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2019року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0005981401 від 25.06.2018, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролюкс-ЄС" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 315849,00 грн., в тому числі 252679,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 63170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 1740/1832/18, апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 1740/1832/18, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921
гривень (стаття 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005981401 від 25.06.2018, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЮКС-ЄС" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 315849,00 грн., в тому числі 252679,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 63170,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суди виходили з наступного.

Контролюючим органом встановлено, що ТОВ "АГРОЛЮКС-ЄС" занижено значення у рядку 02 "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 9 місяців 2017 року на суму 1029451,00 грн. При цьому, в акті зазначено, що ТОВ "АГРОЛЮКС-ЄС" відобразило в рядку 2180 "Інші операційні витрати" суму 3133400,00
грн. Однак, згідно представлених до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, зокрема аналіз рахунку 791,81,84,92,93,94 за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 встановлено наступне: сума інших витрат за даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за 9 місяців 2017 року становить 2103949,00 грн. Таким чином завищення інших витрат за 9 місяців 2017 року становить 1029451,00 грн. (3133400 грн. 2103949 грн. ).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки фактично базуються не на аналізі первинних документів, а виключно на аналізі рахунків бухгалтерського обліку позивача: 791,81,84,92,93,94 за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 і саме аналіз таких рахунків відповідач витребовував у позивача в рамках планової виїзної перевірки.

На спростування вказаних висновків відповідача позивачем до матеріалів справи долучено фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за період: 9 місяців 2017 року, податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2017 року, оборотно-сальдову відомість за січень - вересень 2017 року, аналіз рахунку 92 за січень-вересень 2017 року, аналіз рахунку 93 за січень-вересень 2017 року, аналіз рахунку 94 за січень-вересень 2017 року, аналіз рахунку 47 за січень-вересень 2017 року, банківську виписку за період: січень-вересень 2017 року, а також первинні документи, якими підтверджено витрати спірного періоду.

Вказаною первинною документацією в повній мірі підтверджено суму витрат позивача, відображену ним у відповідних рядках звітності "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 9 місяців 2017 року.

Крім того, у акті перевірки та рішенні ДФС України про результати розгляду скарги, факт порушення вимог податкового законодавства - це те, що ТОВ "АГРОЛЮКС-ЄС" до складу витрат віднесено вартість послуг по пошуку та проведення переговорів з потенційними клієнтами з метою укладення договорів купівлі-продажу на суму 842525,06 грн.

На спростування вказаних висновків відповідача позивачем до матеріалів справи долучено: бухгалтерську довідку від 28.08.2018, агентський договір №18/04-2016 від 18.04.2018 з актом приймання-передачі послуг №6-У від 29.12.2016, агентський договір №03/04-2017 від 03.04.2017 з додатком №1 від 03.04.2017 та актом приймання-передачі послуг №1 від 31.07.2017; банківські виписки за 26.04.2016 року 26.09.2017, платіжні доручення про оплату посередницьких послуг, лист АФ "Камаз-Агро" від 27.06.2018, договір поставки, видаткові накладні, банківські виписки за період з 18.05.2017 по 25.07.2017, договір поставки №58/12-16 від
21.12.2016 (зі специфікаціями), видаткову накладну №331 від 26.12.2016, банківські виписки за 22.12.2016 та 29.12.2016.

Дослідженими судами доказами в повній мірі підтверджено, що позивачем впродовж трьох кварталів 2017 року формування витрат проводилось у відповідності до П (С)БO 16, і їх склад і сума в повній мірі підтверджена первинними документами, до змісту і суті яких податковим органом жодних зауважень не заявлено.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі № 1740/1832/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ. А. Васильєва підписС. С. Пасічник підписВ. П. Юрченко