Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №215/5427/18

УХВАЛА

30 серпня 2019 року

м. Київ

справа №215/5427/18

адміністративне провадження №К/9901/24424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 в справі №215/5427/18 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі керівника підрозділу Криворізької місцевої прокуратури №2 Коценка Максима Валерійовича, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

27 серпня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, проте подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - ~law13~), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

~law14~ установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Суд ураховує, що ~law15~ не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивоване його скрутним матеріальним становищем, що підтверджується довідкою Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 01.08.2019 №6605 про суму отриманої ним компенсації по догляду за інвалідом І групи за період з серпня 2017 року до липня 2019 року.

Проте вказані відомості не відображають розмір доходу скаржника за попередній календарний рік, тобто з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Отже, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано достатніх доказів, відповідно до яких Суд може розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.

За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою.

Відповідно до ~law16~ ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ~law17~ за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 1921,00
грн.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 329 КАС України.

З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції встановлено, що її прийнято
09.07.2019, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 08.08.2019.

Касаційну скаргу до Суду надіслано 22.08.2019, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить Суд поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копію оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції він отримав 22.08.2019. Також указує, що він часто хворів.

Проте належних доказів на підтвердження зазначених обставин (будь-які документи, які підтверджують звернення за медичною допомогою, конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв'язку, довідки відділення поштового зв'язку тощо) заявник не надав.

З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

За таких обставин заява про приєднання до касаційної скарги підлягає залишенню без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків, а саме: надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та доказів, які підтверджують поважність пропуску строку на касаційне оскарження; сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/~organization1~; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскарження справи) по справі (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись статтями 248, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 в справі №215/5427/18.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 в справі №215/5427/18 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

Н. В. Шевцова