Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2018 року у справі №819/2000/17

УХВАЛА

26 червня 2018 року

Київ

справа №819/2000/17

адміністративне провадження №К/9901/52458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 819/2000/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Тернопільській області була залишена без руху, оскільки, скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору 1280,00 грн. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102923720127) копія ухвали про залишення касаційної скарги без руху отримана 14.06.2018 року, що підтверджено розпискою у вказаному повідомленні.

18.06.2018 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) скаржником надіслано до суду платіжне доручення № 4838 від 06.06.2018, яким судовий збір сплачено у розмірі 3524,00 грн.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 34000,00 грн.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій ГУ ДФС у Тернопільській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 819/2000/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 819/2000/17 є скасування рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 34000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що строк дії дозвільного документу (ліцензії), протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі К/9901/27095/18 та від 25.04.2018 К/9901/42116/18.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Отже, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Тернопільській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 819/2000/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко