Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 20.02.2020 року у справі №620/2818/19 Ухвала КАС ВП від 20.02.2020 року у справі №620/28...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.02.2020 року у справі №620/2818/19



УХВАЛА

29 травня 2020 року

Київ

справа №620/2818/19

адміністративне провадження №К/9901/4009/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевірив касаційну скаргу Військової частини А1815 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі №620/2818/19 за позовом Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

І. Суть справи

Військова частина А1815 звернулася в суд з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 шкоду, заподіяну державі в особі Військової частини А1815, внаслідок безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення обсягів отриманих послуг на загальну суму: 18276 грн 98 коп.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 11 жовтня 2019 року позов Військової частини А1815 повернув з підстав, що позивач пропустив строк звернення до суду, а вказані ним підстави для поновлення такого строку визнані неповажними.

Це судове рішення Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 3 січня 2020 року залишив без змін.

У своїй касаційній скарзі Військова частина А1815 просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі №620/2818/19, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - "~law27~"), який набув чинності 8 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law28~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law29~.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав не подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження і документа про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року задоволено частково клопотання Військової частини А1815 про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Продовжено Військовій частині А1815 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 20 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини А1815 про відстрочення сплати судового збору.

Повторно продовжено Військовій частині А1815 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 20 лютого 2020 року.

У встановлений строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а тому вона відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття, або відмову у відкритті касаційного провадження.

Стосовно заяви про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 329 КАС України.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 3 січня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 6 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв'язком 14 січня 2020 року, на підтвердження чого додає копію конверта.

Отже, оскільки позивач подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови, Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись з доводами касаційної скарги Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 77 КАС України.

За змістом частин 1 , 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 1 , 2 статті 123 КАС України, уразі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт наявності шкоди, яку просить стягнути позивач, встановлений наказами командира Військової частини А1815 від 29 грудня 2018 року, а позовна заява подана до суду 17 вересня 2019 року.

Крім того, на час виникнення у Військової частини А1815 підстав для звернення до суду з цим позовом Велика Палата Верховного Суду визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин юрисдикція аналогічних спорів була визначена Верховним Судом.

Незважаючи на це, Військова частина А1815 подала позовну заяву в порядку цивільного судочинства до Чернігівського районного суду міста Чернігова. Такий позов був поданий після закінчення строку звернення до суду з адміністративним позовом в цій категорії справ.

Тому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що звернення Військової частини А1815 до суду з вимогами про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства та постановлення Чернігівським районним судом міста Чернігова ухвали від 2 вересня 2019 року у справі №748/1911/19 про відмову у відкритті провадження у цивільній справі - не впливають на перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не можуть бути підставами для поновлення такого строку.

Отже, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції послався на відсутність поважних причин для поновлення строку на звернення до суду, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, оскільки обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду, на переконання суду першої інстанції, не є непереборними чи такими, що об'єктивно не дали можливість своєчасно реалізувати скаржнику право на звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції прийшов аналогічного висновку, що позивачем строк на звернення до суду з позовом пропущено без поважних причин.

Верховний Суд зазначає, що дотримання встановлених строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку звернення до суду, особа, яка має намір подати відповідну позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на звернення з позовом до суду, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення за захистом до суду.

За змістом частин 1 , 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 5 статті 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, Верховний Суд констатує, що суди першої і апеляційної інстанцій, правильно застосували положення частини 5 статті 122 КАС України та частини 2 статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law30~, статтями 122, 123, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Військовою частиною А1815 строку на касаційне оскарження ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі №620/2818/19 й поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А1815 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 січня 2020 року у справі №620/2818/19 за позовом Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати