Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2019 року у справі №623/1737/18

УХВАЛА

01 квітня 2019 року

Київ

справа №623/1737/18

провадження №К/9901/8731/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, тертя особа - Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, про визнання рішень незаконними та скасування постанови державного виконавця та стягнення нанесених збитків, -

установив:

18.06.2018 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у нездійсненні необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 623/5338/18-а, що призвело до неотримання до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у день звільнення 17 листопада 2015 року, необхідність нарахування і виплати якої встановлено судовим рішенням;

2) Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі 623/5338/15-а, в частині нарахування та виплати у відповідності до законодавства та судового рішення заробітної плати за час перебування у відпустці та компенсації за невикористані відпустки, включаючи накладення арешту на кошти боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які перебувають на рахунку в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області, до повного виконання боржником виконавчого листа від
14.09.2016 року виданого Харківським апеляційним адміністративним судом по справі № 623/5338/15-а.

25.06.2018 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яка полягає у не здійсненні необхідних заходів примусового виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 623/5338/16-а, що призвело до неотримання до цього часу заробітної плати, яка належала до виплати у день звільнення 17 листопада 2015 року;

2) Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Головко В. Л., які полягають у нездійсненні необхідних виконавчих дій, не розгляду та не прийнятті належних рішень за клопотанням про вчинення службових підроблень посадовими особами боржника - Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області та не прийняття належного рішення за результатами розгляду клопотань, безпідставному прийнятті постанови від 05.09.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 52471463 на підставі ч. 9 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", незважаючи на встановлення факту невиплати позивачу заробітної плати за час перебування у відпустці та компенсації за невикористані відпустки Північно - Східним офісом Держаудитслужби України під час проведення державного аудиту виконання бюджету м. Ізюму у грудні 2017 року;

3) Визнати протиправною та скасувати постанову від 07.05.2018 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Головко В. Л. про закінчення виконавчого провадження;

4) Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання, в тому числі: накладення арешту на кошти боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які перебувають на рахунку в Ізюмському управлінні Державної казначейської служби України Харківської області та звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради за межі України, до повного виконання боржником виконавчого листа від 14.09.2016 року виданого Харківським апеляційним адміністративним судом по справі № 623/5338/15-а, в частині нарахування та виплати боржником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, в тому числі: не донарахованої та невиплаченої, внаслідок вчинення службового підроблення посадовими особами боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, яке полягає в умисному занижені щомісячних сум виплаченої за рішенням суду індексації заробітної плати, частини заробітної плати за час перебування у відпустках в сумі 1504,65 грн. ; не донарахованої та не виплаченої, внаслідок вчинення службового підроблення та порушення Порядку обрахунку середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.09.1995 року посадовими особами боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, частини компенсації за невикористані відпустки в сумі 7794,10 грн. ; не донарахованої та не виплаченої, внаслідок порушення Порядку обрахунку середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ № 100 від
08.09.1995 року посадовими особами боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, частини середньої заробітної плати за час затримки проведення розрахунку в сумі 55537,34 грн. ; не нарахування та невиплати, внаслідок зухвалого ігнорування вимог ст. 34 Закону України "Про оплату праці", посадовими особами боржника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, компенсації втрати частини заробітної плати виплаченої з порушенням строків їх виплати, у сумі 4698,89 грн.

5) Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вжити необхідних заходів примусового виконання щодо виконання боржником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ст. 34 Закону України "Про оплату праці" та ст. 117 КЗпП, при нарахуванні та виплаті заробітної плати на виконання постанови від 05.09.2016 року Харківського апеляційного адміністративного суду, щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати за весь час невиконання судового рішення та середньої заробітної плати за весь час затримки проведення розрахунку при звільненні до повного виконання судового рішення.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 12.09.2018 вказані позови об'єднані у одне провадження.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від
18.03.2019, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, тертя особа - Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, про визнання рішень незаконними та скасування постанови державного виконавця та стягнення нанесених збитків.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх