Виконавчий напис нотаріуса визнається таким, що не підлягає виконанню при відсутності оригіналів фінансового чеку та опису вкладення, які підтверджують направлення боржнику вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання (Справа № 22-620)

Фабула судового акту: Виконавчий напис – це нотаріальна дія, яка є ласим шматком для нотаріуса, адже за її вчинення він бере 1% від суми боргу. Завдяки цьому, деякі нотаріуси вчиняючи виконавчі написи ідуть на порушення без жодних вагань, тому що кошти отримують сьогодні, а суд достане їх через рік –два. До речі, як правило нотаріуси не з’являються у судові засідання, чим ще більше затягують справу.

Проте суди все таки іноді визнають виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню. І боржники полюбляють оскаржувати виконавчі написи. У цій справі в матеріалах нотаріальної справи про вчинення виконавчого запису, яка була витребувана судом, були відсутні документи про повідомлення боржника про надіслання йому письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язань за кредитним договором. Зокрема, це фіскальний чек про відправлення листа та опис вкладення. Буда відсутня також довідка фінансової установи про ненадходження платежу. Тому, суд незважаючи на наявність боргу став на сторону позичальника.

На жаль законодавство не передбачає проведення автоматичної перевірки нотаріуса після такого рішення суду та притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Тому скоріше за все нотаріус залишиться при своєму вже отриманому 1% від суми боргу.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-620 Головуючий у 1-й інстанції - Кириченко Н.О.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

ПобірченкоТ.І.

при секретарі Бугаю О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Жданюк Дар'ї Василівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24 липня 2013 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в Реєстрі за №17787.

Судом вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ "Дельта Банк" через свого представника Жданюк Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.159-165).

В суд апеляційної інстанції представник ПАТ "Дельта Банк", нотаріус ОСОБА_5 не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: 13 січня 2015 року - уповноваженій особі ПАТ "Дельта Банк", 13 січня 2015 року - уповноваженій на те ОСОБА_5 особі.

Відповідач ОСОБА_5 надіслала до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких, зокрема, просила розгляд справи проводити у її відсутність.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність осіб, що не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

26 жовтня 2007 року між позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту №11241192000, відповідно до умов якого банк надав, а позивач отримав кредитні кошти в розмірі 195 000 швейцарських франків та зобов'язувався їх повернути та сплатити плату за користування кредитними коштами (а.с.12-15).

26 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №153328 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору (а.с.16).

26 жовтня 2007 року між позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" також було укладено договір іпотеки №68256 в забезпечення у повному обсязі виконання всіх грошових зобов'язань позивача перед банком за договором про надання кредиту, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с.17-20).

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011 року задоволені позовні вимоги АКІБ "УкрСиббанк" та стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заборгованості в розмірі 242 757,39 швейцарських франків, з яких 185 174,48 швейцарських франків - кредитна заборгованість, 48 985,13 швейцарських франків - заборгованість за процентами, 2 654,42 швейцарських франка - пеня за прострочення сплати кредиту, 5 943,36 швейцарських франків - пеня за прострочення сплати процентів. Заборгованість за кредитним договором стягнуто в гривневому еквіваленті в сумі 1 967 213 грн. 64 коп. (а.с.21-22)

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2012 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011 року залишено без змін (а.с.23-24).

8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" відступило право вимоги за кредитними договорами на користь ПАТ "Дельта Банк" (а.с.25).

З копій документів за виконавчим написом від 24 липня 2013 року за реєстровим №1787, які були надіслані на адресу суду приватним нотаріусом ОСОБА_5, вбачається що 11 липня 2013 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису (а.с.112-114).

24 липня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, вчинено виконавчий напис №1787 та запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.107).

24 липня 2013 року на підставі таких документів: копії кредитного договору №11241192000, розрахунку заборгованості за договором, оригіналу договору іпотеки, копії договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року, досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму 2 593 531 грн. 93 коп., з яких сума заборгованості за кредитом - 185 174,48 швейцарських франків, сума заборгованості по відсоткам - 115 986,20

В матеріалах виконавчого напису, наданих приватним нотаріусом, відсутній договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ "Дельта Банк" та АКІБ "УкрСиббанк".

Крім того, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованості в розмірі 242 757,39 швейцарських франків, з яких 185 174,48 швейцарських франків - кредитна заборгованість, 48 985,13 швейцарських франків - заборгованість за процентами, 2 654,42 швейцарських франка - пеня за прострочення сплати кредиту, 5 943,36 швейцарських франків - пеня за прострочення сплати процентів. Заборгованість за кредитним договором стягнуто в гривневому еквіваленті в сумі 1 967 213 грн. 64 коп.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, районний суд виходив з того, що, по-перше, у матеріалах виконавчого напису, наданих приватним нотаріусом, відсутній договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Дельта Банк» та АКІБ «УкрСиббанк»; по-друге, із вчиненням виконавчого напису за наявності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011 року, одна й та сума з позивача стягнута двічі.

Виходячи з наявних у матеріалах справи письмових доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що указані висновки районного суду не відповідають обставинам справи.

Так з наданих приватним нотаріусом ОСОБА_5 на вимогу суду копій документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 24 липня 2013 року за реєстровим номером 1787 (а.с.106-130), убачається, що нотаріусу була надана копія Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 08 грудня 2011 року за реєстровими №№ 1949, 2950, яка приєднана нотаріусом до справи № 1786 від 24 липня 2013 року, індекс наряду 02-20. Копія акту прийому-передачі документації від 22 лютого 2012 року за указаним договором щодо боржника ОСОБА_4 знаходиться у матеріалах, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Таким чином у районного суду не було підстав вважати, що у розпорядженні нотаріуса був відсутній договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами між ПАТ «Дельта Банк» та АКІБ «УкрСиббанк».

Крім того, зі змісту наявних у матеріалах справи копій заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011року (а.с.21-22) та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2012 року, якою указане рішення залишене без змін (а.с.23-24), убачається, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2011рокуз ОСОБА_4 була стягнута заборгованість за кредитним договором № 11241192000 від 26 жовтня 2007 року у розмірі 242 757 швейцарських франків 39 сантимів, що становить 1 967 213 грн. 64 коп., яка утворилась на 13 грудня 2010 року.

Водночас, із наданого ПАТ «Дельта Банк» нотаріусу розрахунку заборгованості за договором кредиту № 11241192000 від 26 жовтня 2007 року (а.с.115) убачається, що цей розрахунок заборгованості проведений за період з 19 грудня 2011 року по 12 червня 2013 року включно.

При цьому виконавчий напис містить положення про те, що стягнення за ним провадиться за період з19 грудня 2011 року по 13 червня 2013 року (а.с.107).

Таким чином у районного суду не було підстав вважати, що одна й та сама сума заборгованості стягнута з ОСОБА_4 двічі.

Указані обставини дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про іпотеку» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає вчинення нотаріусом виконавчого напису, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно з п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

У даному конкретному випадку з наданих приватним нотаріусом ОСОБА_5 на вимогу суду копій документів на двадцяти трьох аркушів (прошито, пронумеровано і скріплено печаткою; а.с.129 звор.), на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 24 липня 2013 року за реєстровим номером 1787 (а.с.106-130), убачається, що нотаріусу була надана копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання (а.с.125) та копія конверта, що повернувся без вручення (а.с.126-127).

При цьому у розпорядженні нотаріуса були відсутні, необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Таким чином на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а тому нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ураховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Жданюк Дар'ї Василівни в інтересах Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 липня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 1787.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. (Двісті сорок три грн. 60 коп.) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Т.І. Побірченко