Право перевіряти цільове витрачання аліментів має у тому числі і суд (Святошинський райсуд № 759/9476/17 від 06.02.2018)

Фабула судового акту: Сімейним кодексом України чітко визначено обов’язки батьків щодо утримання дітей в частині сплати належних аліментів, режиму виховання, визначення місця проживання дитини тощо.

Проте у житті досить часто трапляються випадки коли нерадиві матері витрачають отримані аліменти не на користь дитини, а лише задовольняють свої потреби.

З метою запобігання такого ставлення до витрат законодавець визначив, що згідно ч. 1 ст. 186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, ч. 2 цієї статті вказує, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

У даній справі батько звернувся до суду із позовом про встановлення факту факт нецільового використання аліментів матір’ю дитини, зобов'язання матері дитини у термін 1 місяць з моменту набрання рішення суду законної сили, перевести суму аліментів на утримання дитини, яка сплачена батьком та використана за нецільовим призначенням, шляхом перерахування суми аліментів, яка використана за нецільовим призначенням на утримання дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язання матері дитини використовувати аліменти, виключно за цільовим призначенням, у разі встановлення нецільового використання аліментів на утримання дитини встановити батьку порядок сплати 100% частини аліментів або іншого розміру частини аліментів, визначених судом, шляхом внесення 100% частини суми аліментів або іншої частини розміру аліментів, визначених судом, на утримання малолітньої дитини на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Обґрунтовуючи свій позов батько послався на те, що мати дитини переховується від свого колишнього чоловіка, державних органів та переховує дитину. Однак, не дивлячись на вказані обставини, батько належно сплачує аліменти. До певної дати поштові перекази якими пересилались аліменти на утримання малолітньої дитини отримувала її мати, проте у подальшому ці перекази отримував дід дитини по лінії матері. Враховуючи наведене позивач звернувся до Органу опіки та піклування про здійснення перевірки цільового витрачання аліментів, про що отримав відмову.

Місцевий суд розглядаючи цю справу послався на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Нормами ч. 1 ст. 186 СК України визначено, що за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, ч. 2 цієї статті вказує, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно ч.3 ст.19 СК України, звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Тобто, обов'язок перевіряти цільове витрачання аліментів покладений на орган опіки та піклування, проте правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів.

Відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За матеріалами справи вбачається, що батьком сплачувались аліменти на утримання дитини, однак мати жодним чином не відреагувала на прохання батька щодо з'ясування обставин відносно використання коштів сплачених як аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Інші заходи щодо зобов'язання органу опіки та піклування як контролюючого органу провести контроль за цільовим використанням коштів також бажаних результатів не дали.

Надані відповідачем чеки на придбання одягу, взуття та продуктів харчування, жодним чином не обґрунтовують використання коштів сплачених позивачем як аліменти на утримання дитини за термін на який посилається позивач в обґрунтуванні заявлених вимог у зв’язку із чим позов було задоволено.

Аналызуйте судовий акт: ВС/КЦС: Справи про збільшення розміру аліментів розглядаються за правилами альтернативної підсудності (№489/4826/16-ц від 23.01.2018)

Cуд: При визначенні місця проживання дитини перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі (апеляційний суд Житомирської області № 285/1429/17 від 15.02.2018)

ВССУ: Судом може і має бути з'ясована думка шестирічної дитини щодо бажаного місця її проживання (Справа № 499/1034/16-ц, 06.12.17)

ВСУ: Зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження, а саме зміну розміру аліментів, стягнутих у частці від заробітку одного з батьків дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі (№ 6-143цс13 від 05.02.2014)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9476/17

пр. № 2/759/1503/18

06 лютого 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді П'ятничук І.В.

при секретарі Котляр Ю.М., Немировській А.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації

3-я особа: Служба в справах дітей Суворовської районної у м.Херсон ради,

про встановлення факту нецільового використання коштів сплачених як аліменти на утримання неповнолітньої дитини, внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України,-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просить:

-встановити факт нецільового використання аліментів ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2), сплачених ОСОБА_1 (НОМЕР_3), у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5).

-зобов'язати ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) у термін 1 (один) місяць з моменту набрання рішення суду законної сили, перевести суму аліментів на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5), яка сплачена ОСОБА_1 (НОМЕР_3) у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) та використана ОСОБА_2 за нецільовим призначенням, шляхом перерахування суми аліментів, яка використана за нецільовим призначенням на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України НОМЕР_6.

-зобов'язати ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) використовувати аліменти, що сплачуються ОСОБА_1 (НОМЕР_3) на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) виключно за цільовим призначенням.

-у разі встановлення нецільового використання аліментів на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) встановити ОСОБА_1 (НОМЕР_3) порядок сплати 100% частини аліментів або іншого розміру частини аліментів, визначених судом, шляхом внесення 100% частини суми аліментів або іншої частини розміру аліментів, визначених судом, на утримання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) на особистий рахунок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України НОМЕР_6.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що у 2015-2016 роках у судах України слухалась справа про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з одним з батьків. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва №759/6044/15-ц від 04.11.2015 року основний та зустрічний позови задоволено частково. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4, періодично разом з мамою - ОСОБА_2 за її місцем проживання або перебування зареєстрованим у встановленому законом порядку та з батьком - ОСОБА_1 за його місцем проживання або перебування зареєстрованим у встановленому законом порядку. Періодом встановлено один календарний місяць з кожним із батьків до досягнення дитиною 10 років. У задоволенні решти позовних вимог за основним та зустрічним позовом відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва у справі №759/6044/15-ц від 13.01.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким визначено місце проживання дитини разом з матір'ю, стягнуто зі ОСОБА_1 аліменти в розмірі ? усіх видів доходу з урахуванням матеріального стану сім'ї в якій виховується дитина. З часу прийняття рішення Апеляційним судом м. Києва 13.01.2016 року місцезнаходження відповідача не відоме. ОСОБА_2 переховується від позивача, державних органів та переховує дитину. Однак, не дивлячись на вказані обставини, він - позивач належно сплачує аліменти шляхом надсилання коштів засобом поштових переказів УДППЗ «Укрпошта». ОСОБА_2 не проживає з дитиною за адресою місця перебування її батьків, що засвідчується листами-відповідями. ОСОБА_1 упродовж 2015-2016 років. В подальшому 3-4 березня 2017 року він- позивач, разом зі свідками, прибув до ОСОБА_2 за відповідною адресою яку відповідач вказує як адресу мешкання дитини, але ні матері, ні дитини там не було. До лютого 2016 року поштові перекази якими пересилались аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 отримувала ОСОБА_2, проте з березня 2016 року по квітень 2017 р. ці перекази отримував ОСОБА_5, який є дідом дитини по лінії матері (НОМЕР_4), про що свідчать відповіді УДППЗ «Укрпошта». Враховуючи наведене позивач звернувся до Органу опіки та піклування Святошинського району в м. Києві про здійснення перевірки цільового витрачання аліментів, про що отримав відмову. Позивач вважає, що його права як батька на належне утримання порушується. Посилаючись на ст.ст. 15, 186 СК України та ст.19 Конституції України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

09.11.2017 року, представник відповідача ОСОБА_6 подав заперечення проти позову, в яких вказує, що позивачу було відомо, що мати з дитиною живуть у Херсоні. ОСОБА_2 не проживає за адресою в Києві, оскільки ОСОБА_1 отримав судове рішення про позбавлення її права користування цією квартирою. Відповідно до інформації, наданої із медичних та навчальних закладів, ОСОБА_4 отримує належне медичне забезпечення, а також здійснює підготовку до школи. Ці дані мають юридичне підтвердження. Тому, відповідно до вищевказаного, представник відповідача просить суд у задоволенні позову - відмовити у повному обсязі. В подальшому в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розгляду справи в відсутності представника, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Представник третьої особи Служби в справах дітей Суворовської районної у м.Херсон ради, в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розгляду справи в відсутності представника, що суд з урахуванням думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, повно та всебічно дослідивши обставини справи та надані сторонами докази щодо заявлених позовних вимог і заперечень відносно них вважає встановленими наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7

Відповідно до свідоцтва про народження її батьками вказано: ОСОБА_1 та ОСОБА_7. (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила 20.08.2015 р. прізвище, власне ім'я на ОСОБА_2 (а.с. 11).

Відповідно до рішення Апеляційного суду м.Києва від 13 січня 2016 р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні державної ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задоволено частково. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір'ю ОСОБА_2. Вирішено стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Черкаси, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно з урахуванням матеріального стану сім ї, в якій виховується дитина. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, визначення часу зустрічей з матір'ю відмовити. (а.с. 15-19).

Відповідно до довідки ТОВ «Явір-житлобуд 2» ОСОБА_4 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово звертався письмово до ОСОБА_2 з приводу з'ясування місця проживання дитини (а.с.22-30).

Відповідно до акту обстеження в квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_7 та неповнолітня ОСОБА_4 в вказаній квартирі не проживають з 20 грудня 2014 р. (а.с. 31, 33, 34, 35, 36, 37), ОСОБА_1 проживає в даній квартирі з листопада 2011 р. (а.с 32).

Відповідно до інформації про прийняття та оплату електронних переказів відправника ОСОБА_1 на ім'я отримувача ОСОБА_7 з квітня 2015 р. позивачем щомісячно направлялись кошти - аліменти на утримання дитини (а.с. 39-40), встановлено факти що дані перекази за дорученням ОСОБА_2 отримував її батько ОСОБА_8 (а.с. 41, 42, 43-78).

На звернення позивача до Служби в справах дітей Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації щодо перевірки цільового використання відповідачем сплачених а утримання дитини аліментів, позивачу було роз'яснено про тещо його правом є звернення до служби в справах дітей за фактичним місцем проживання матері та дитини. (а.с. 79, 80, 81).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов за 2015 р. вбачається що з січня 2015 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мешкають фактично в АДРЕСА_1 (а.с. 112).

Представником відповідача суду надано копії довідок про стан здоров'я дитини від 28.10.2017 р., 25.09.2017 р. (а.с. 148, 149), також надано копії довідок про те, що ОСОБА_4 займається в ансамблі танцю «Біоритми» в ОСОБА_9 дитячої та юнацької творчості (а.с. 150) та з 15.11.2017 р. має відвідувати курси майбутніх першокласників (а.с. 151), також відповідно до договору на проведення дня народження в закладі «Макдональс» від 27.10.2017 р. (а.с. 152), а також надано копії квитанцій на придбання дитячого одягу та взуття та продуктів харчування та відвідування концертів (а.с. 153-181) за період з квітня 2017 р.

Відповідно до відомостей Головного управління в Херсонській області від 28.11.2017 р. ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_4 розшукуються ОСОБА_9 відділом поліції (а.с. 187).

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21.12.2017 р. задоволено подання головного державного виконавця Святошинського районного Відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 задоволено. ОСОБА_2 оголошено в розшук(а.с. 196).

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 21.12.2017 р. задоволено подання головного державного виконавця Святошинського районного Відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про оголошення розшуку дитини ОСОБА_4 задоволено. Малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено в розшук(а.с. 197).

Стаття 15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Також, згідно зі ч. 1 ст. 186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, ч. 2 цієї статті вказує, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 186 Сімейного кодексу України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно з ч.3 ст.19 СК України, звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Тобто, обов'язок перевіряти цільове витрачання аліментів покладений на орган опіки та піклування, проте правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Разом з тим, ст. 19 Сімейного кодексу України передбачена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 СК України, у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить встановити факт нецільового використання аліментів ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2), сплачених ОСОБА_1 (НОМЕР_3), у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5).

З матеріалів справи вбачається, що у період з грудня 2014 р. по червень 2017 р. позивачем сплачувались аліменти на утримання дитини, однак відповідач жодним чином не відреагувала на прохання позивача щодо з'ясування обставин відносно використання коштів сплачених як аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Інші заходи щодо зобов'язання органу опіки та піклування як контролюючого органу провести контроль за цільовим використанням коштів також бажаних результатів не дали.

Надані відповідачем чеки на придбання одягу, взуття та продуктів харчування, надані за період з квітня 2017 . і жодним чином не обґрунтовують використання коштів сплачених позивачем як аліменти на утримання дитини за термін на який посилається позивач в обґрунтуванні заявлених вимог.

Враховуючи наведене суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги щодо встановлення факту нецільового використання аліментів ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2), сплачених ОСОБА_1 (НОМЕР_3), у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) та зобов'язання ОСОБА_2 використовувати аліменти, що сплачуються ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 виключно за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 СК України, у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Враховуючи наведене, а також те, що судом встановлено факт нецільового використання аліментів відповідачем ОСОБА_2 сплачених позивачем на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 суд вважає обґрунтованими і вимоги позивача про встановлення йому - ОСОБА_1 порядку сплати частини розміру аліментів, визначених судом, шляхом внесення 100% частини суми аліментів або іншої частини розміру аліментів, визначених судом, на утримання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) на особистий рахунок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України НОМЕР_6, та враховуючи положення ч.2 ст. 186 СК України вважає доцільним встановити частину розміру аліментів яку слід вносити на особистий рахунок дитини у відділенні Ощадбанку в розмірі 50% від встановленого відповідно до рішення суду розміру аліментів.

Щодо вимог позивача в яких останній просить зобов'язати ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) у термін 1 (один) місяць з моменту набрання рішення суду законної сили, перевести суму аліментів на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5), яка сплачена ОСОБА_1 (НОМЕР_3) у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) та використана ОСОБА_2 за нецільовим призначенням, шляхом перерахування суми аліментів, яка використана за нецільовим призначенням на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України НОМЕР_6, суд вважає дану вимогу такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вимогами Сімейного Кодексу України жодним чином не передбачено повернення аліментів сплачених на утримання дитини і витрачених за цільовим призначенням, тому судом не вбачається підстав для задоволення вимог в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача відносяться до судових витрат пов'язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно рахунку №12456 від 21.09.2017 року, позивач оплатив витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 1920,00 грн. та витрат пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Органу опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації

3-я особа: Служба в справах дітей Суворовської районної у м.Херсон ради,

про встановлення факту нецільового використання коштів сплачених як аліменти на утримання неповнолітньої дитини, внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України,- задовольнити частково.

Встановити факт нецільового використання аліментів ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2), сплачених ОСОБА_1 (НОМЕР_3), у період з грудня 2014 року по червень 2017 року на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5).

Зобов'язати ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) використовувати аліменти, що сплачуються ОСОБА_1 (НОМЕР_3) на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) виключно за цільовим призначенням.

Встановити ОСОБА_1 (НОМЕР_3) порядок сплати 50% частини аліментів шляхом внесення 50% частини суми аліментів від розміру аліментів, визначених судом, на утримання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5) на особистий рахунок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України НОМЕР_6, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 1920,00 грн. та витрати пов'язані з публікацією в пресі у розмірі 420,00 грн., а всього в розмірі 2340,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Суддя