На підставі зібраного пакету документів за ухилення від обов’язків по вихованню дитини батько був позбавлений батьківських прав (Апеляційний суд Харківської області від 29 серпня 2016 р.)

Фабула судового акту: Суди не часто ідуть на позбавлення недбайливого батька батьківських прав навіть, якщо батько дитини відкрито ігнорує суд та послідовно не з’являється у судові засіданні. Так було і у цій справі, де суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову матері дитини про позбавлення батьківських прав біологічного батька дитини незважаючи на ряд поданих доказів про ухилення відповідача від виконання батьківських обов’язків та неявку декілька разів відповідача у судове засідання.

Проте, суд апеляційної інстанції скасував відмовне рішення суду першої інстанції та позбавив відповідача батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки.

Щоб вийти на частину 2 ст. 164 СК України – «підстави позбавлення батьківських прав», для задоволення подібного позову необхідно у суді доводити доказами ухилення батька від виконання обов’язків по вихованню дитини. У цій справі такими доказами стали: висновок Управління служб у справах дітей Департаменту прав та соціальної політики про доцільність позбавлення батьківських прав, довідка органу ДВС про заборгованість по аліментам батька, довідки про відсутність у матері ознак наркологічних та психіатричних захворювань, покази свідків на користь позивача.

Треба додати, що біологічний батьки дитини надав суду письмові пояснення про те, що мати дитини перебуває у шлюбі з іншим чоловіком і не дає йому можливості спілкуватись із дитиною. Проте, суд апеляційної інстанції, після того як батько декілька раз не з’явився у судове засідання та врахувавши покази свідків у справі прийшов до висновку про неправдивість такої позиції.

Тому, батьки, якщо боретесь за права на дітей, з’являйтесь у судове засідання і доводьте, що вам ці права потрібні.

Справу вів адвокат Панасенко Павло Петрович

Аналізуйте судовий акт: Алименты в размере 1/2 части от всех видов доходов – реально!

Позитивний висновок молекулярно-генетичної експертизи не став для суду підставою для задоволення позову про визнання батьківства ( Апеляційний суд Дніпропетровської області, справа № 204/1621/14-ц)

Дозвіл суду на виїзд дитини за межі України без згоди батька не абсолютний, а отримується кожен раз із зазначенням країни та строку перебування дитини (ВССУ від 16 березня 2016р. у справі 6-33303ск15)

Порядок спілкування та способи участі у вихованні малолітньої дитини можуть бути змінені судом (Ухвала Вищого спеціалізованого суду, судді Гулька Б. І., Луспеник Д. Д., Хопти С. Ф.)

Формула розрахунку пені на прострочені платежі із присуджених аліментів (Постанова ВСУ у справі № 6-300цс16 від 16 березня 2016р.)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Міненкової Н.О.

суддів: Кругової С.С.

ОСОБА_2

за участю секретаря: Михайлюка А.В.

представника позивача адвоката Панасенко П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 18 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач не приймає участі у вихованні доньки, не піклується про неї, ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі. Пояснила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_4, їх донька проживає разом з нею та її новим чоловіком ОСОБА_6 Відповідач життям доньки не цікавиться, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, не піклується про її фізичний та духовний розвиток та взагалі не спілкується з дитиною.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, надав суду заперечення, в яких заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що сама позивачка не дозволяє йому бачитись з донькою. Зазначив, що від виконання батьківських обовязків не ухиляється, матеріальну допомогу виплачував щомісяця за домовленістю /на підтвердження цього надав копії квитанцій.

Представник третьої особи - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради в судове засідання також не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно його доньки - ОСОБА_5.

РішеннямБогодухівського районного суду Харківської області від 18 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 в особі свого представника адвоката Панасенко П.П.звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 18 липня 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_4 у відношення неповнолітньої ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення прийняте за неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд не дав належної оцінки доказам, поданим позивачкою, які у сукупності підтверджують, що відповідач, після розірвання шлюбу на протязі пяти років ухиляється від свого обовязку по вихованню дитини. З 22.03.2016 до теперішнього часу відповідач не сплачує аліменти, що підтверджується довідкою з Дзержинського ВДВС (а.с. 98). Судом безпідставно не взято до уваги висновок Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судовим розглядом вставлено, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (копія а.с. 9).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07 квітня 2011 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення набрало законної сили (а.с.10).

Відповідно до рішення суду на час подання позову 24 грудня 2010 року сторони разом не проживали, спільне господарство не вели. Донька народилася 24 березня 2009 року. Як пояснювала в суді позивачка, після народження дитини відповідач її вихованням не займався, а після розірвання шлюбу доньку не відвідував, не спілкувався з нею. Посилання на те, що вона чинила перешкоди у спілкуванні з донькою є неправдивими.

Шлюб зі ОСОБА_6 вона уклала 13 вересня 2014 року, через чотири роки після розірвання шлюбу з відповідачем. Але як до укладення нею шлюбу так і після відповідач не виконував своїх обовязків щодо участі у вихованні доньки.

Відповідно до сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 25.03.2016 року та медичної довідки про проходження обовязкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 25.03.2016 року ОСОБА_3 ознак наркологічних та психіатричних захворювань не виявляє (а.с.15-16).

З довідки КЗОЗ «Харківської міської дитячої поліклініки №23» №302 від 14.03.2016 року вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває під наглядом фахівців лікувального закладу з червня 2015 року, на диспансерному обліку не знаходиться. Вихованням неповнолітньої ОСОБА_5 та забезпеченням їй належного догляду, в тому числі під час хвороби, займається мати. Батько дитини до лікувального закладу не звертався, станом здоровя доньки не цікавився (а.с. 12).

Відповідно до довідки-характеристики учениці ІНФОРМАЦІЯ_3, мати дитини ОСОБА_3 та відчим ОСОБА_6 постійно спілкуються з класним керівником, цікавляться справами ОСОБА_5, відвідують батьківські збори, беруть активну участь у житті школи. Батько ОСОБА_5 ОСОБА_4 за період навчання доньки в школі з класним керівником жодного разу не спілкувався, батьківські збори не відвідував (а.с.13).

З довідки Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №19 Харківської міської ради» № 01-32/27 від 10.03.2016 року вбачається, що особисто до завідуючої КЗ «ДНЗ №19» ОСОБА_4 з приводу виховання ОСОБА_5 не звертався (а.с.14).

Крім того в судовому засіданні першої інстанції допитані свідки.

Свідок ОСОБА_6, який являється чоловіком позивачки пояснив, що він разом зі своєю дружиною виховує ОСОБА_5, приділяє їй багато уваги, вважає своєю донькою, ОСОБА_4 у вихованні дитини не приймає участі, коштів, які відповідач переводив, не вистачало для виховання дитини, останній раз ОСОБА_4 бачили рік тому. Не заперечував той факт, що можливо один чи два рази дружина відмовила ОСОБА_4 у побачені з донькою, однак відмова була викликана обєктивними причинами (хвороба дитини, тощо).

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що з позивачкою знайома з 2004 року, разом проживали в гуртожитку. ОСОБА_4 бачила лише на весіллі, вихованням ОСОБА_9 займаються ОСОБА_3 та її новий чоловік - ОСОБА_6, а також обидві бабусі. Крім того зазначила, що ОСОБА_4 раніше перераховував кошти на дитину це їй було відомо зі слів позивачки.

Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради надало висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до якого Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.63-64).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Ухилення від виконання своїх обовязків по вихованню дитини має місце, коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною. В обсязі, необхідного для її самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обовязками.

Згідно зі ст. 152 Сімейного Кодексу дитина має право на належне батьківське виховання, що передбачає дотримання батьками всіх тих вимог, які предявляє закон до процесу виховання дитини.

Правом на належне виховання дитина наділяється з моменту народження.

З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута за відсутності відповідача, який неодноразово повідомлявся про розгляд справи, але не виявив бажання зявитися і дати особисті пояснення і свої заперечення на позов. В своїх письмових запереченнях на позов від 20 травня 2016 року посилався на те, що у нього було бажання зустрічатися з донькою, але позивачка посилалась на те, що дитина проживає у сімї і чоловіка позивачки називає папою, а тому бажано не травмувати дитину, а коли все ж таки позивачка дозволяла зустрічатися з донькою, він на те не мав часу і можливості (а.с.33). Вважає, що позивачка налаштовує їх доньку проти нього. До заперечень надані квитанції про зарахування на картрахунок ОСОБА_8 сум від 500, 600 до 1000 грн. (а.с.40-48), які датовані 2011, 2012 і частково 2013 роками.

Між тим, як було зазначено вище сторони припинили спільне проживання у 2010 році коли дитині було рік півтора. Яким чином відповідач виконував свої обовязки щодо участі у вихованні доньки в період з 2010 року по 2016 рік, крім наданих квитанції за період 2011-2013 роки, в яких не зазначено найменування платежу, встановити не було можливості. Відповідач ні в суд першої інстанції так і в суд апеляційної інстанції жодного разу не зявився і своїх пояснень суду не надавав.

Не зазначено відповідачем чи звертався він за захистом своїх особистих немайнових прав та просив визнати за ним право на участь у вихованні доньки.

Посилання відповідача на те, що мати дитини налаштовує її проти нього, як батька дитини, також не підтверджено жодним доказом, а те, що донька називає батьком не рідну їй по крові людину свідчить про те, що відповідач дійсно дуже рідко спілкується із своєю донькою і реальних дій щодо реалізації свого права та обовязку приймати участь у вихованні доньки не здійснює.

Обовязки батьків щодо виховання та розвитку дитини зазначені в ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Питання щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї може вирішуватися органом опіки та піклування, а також судом.

Судом встановлено, що сторони не проживають спільно шість років, не ведуть спільне господарство, проживають в різних за місцем розташуванням приміщеннях.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував факт його участі у вихованні доньки та його бажанні спілкуватися з нею. Участь у вихованні не обмежується виплатою сум на її утримання. Між тим, ця участь у вихованні дитини підтверджена лише квитанціями за період 2011-2013 роки, що не свідчать про систему таких виплат і їх достатність для нормального фізичного і духовного розвитку дитини.

Згідно з довідкою начальника Дзержинського ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області на теперішній час існує заборгованість по аліментам за період з березня по липень 2016 року.

Посилання відповідача на те, що колишня дружина чинить йому перешкоди у спілкуванні з донькою також не підтверджені жодним доказом. Відповідач не надав підтвердження тому, що він звертався до матері дитини з проханням укласти угоду щодо порядку його участі у вихованні дитини, або звертався до органу опіки і піклування для вирішення цього питання або у суд, у звязку з чим не підтвердив щире бажання бачити доньку, розмовляти з нею, хвилюватися за неї коли вона хворіє , що судова колегія у сукупності розцінює як ухилення від виховання дитини, який свідомо нехтує своїми батьківськими обовязками.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну ОСОБА_3задовольнити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 18 липня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_10 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_11.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати, повязані з оплатою судового збору у суд першої інстанції в розмірі 551 грн. (пятсот пятдесят одна) грн.. 20 коп. та судовий збір сплачений при подачі апеляційної скарги і розмірі 638,00 грн. (шістсот тридцять вісім грн..) 00 коп.

Рішення набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - Н.О. Міненкова

Судді - Т.П. Зазулинська

ОСОБА_12