Спрощення процедури зміни цільового призначення землі. Які зміни передбачає новий законопроєкт № 9627?

Верховна Рада України 06.02.2024 року прийняла в цілому законопроєкт № 9627 від 21.08.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України» (далі — «законопроєкт № 9627»). Наразі цей нормативно-правовий акт ще очікує на підпис Президента України, після чого він набуде чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.

Варто розпочати з того, що законопроєкт № 9627 передбачає суттєве спрощення процедури зміни цільового призначення землі з метою пришвидшення економічного відновлення держави. Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський повідомив, що прийняття цього законопроєкту дозволить ліквідувати бюрократичні перепони для людей, які хочуть побудувати в Україні новий завод або енергетичний об'єкт, наголосивши, що замість 1-3 років для отримання всіх необхідних дозволів це займатиме не більше 1,5 місяця.

Взагалі описана нижче спрощена процедура зміни цільового призначення земельної ділянки для подальшого розміщення на ній певних об'єктів, наприклад, виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, будівництва мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних мереж тощо вже існує, але саме цим законопроєктом пропонується розширити її дію і на інші об'єкти, зокрема промисловості та енергетики.

Згадайте новину: Витяг з містобудівної документації дозволить змінювати цільове призначення землі самостійно

То в чому ж полягають зміни, що пропонуються законопроєктом № 9627?

Насамперед він дозволить змінювати цільове призначення земельної ділянки лише на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення запланованого об'єкту, тобто необхідність у розробленні містобудівної документації та документації із землеустрою для зміни цільового призначення землі з сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення відсутня.

При цьому зміна цільового призначення земельних ділянок, що віднесені до категорій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду, рекреаційного, лісогосподарського призначення не допускається.

Така спрощена процедура може застосовуватись винятково за межами населених пунктів і лише щодо тих земельних ділянок, щодо яких відсутня розроблена містобудівна документація.

Згадайте новину: Нецільове використання земельної ділянки може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди землі впродовж строку дії договору та існування порушення – ВП ВС

Водночас законопроєктом № 9627 чітко визначено, що після зміни цільового призначення земельних ділянок розмістити на них можна буде лише такі об'єкти, згідно з класифікатором:

• будівлі промислових та складів;
• будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства;
• трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів);
• комплексні промислові споруди (крім підприємств та споруд підприємств зі збагачення та перероблення ядерних матеріалів; споруд та печей для спалювання відходів; електростанцій атомних).

Варто відзначити, що перелічені вище об'єкти відповідають Державному класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, який втратив чинність 01.01.2024 року. Це пов'язано з тим, що Міністерство економіки України наказом від 16.05.2023 року № 3573 скасувало Класифікатор ДК 018-2000, натомість затвердивши національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд». Відтак визначені вище класифікаційні одиниці відсутні у чинному Класифікаторі НК 018:2023, що унеможливлюватиме фактично реалізацію цієї норми на практиці.

Тому, якщо Президент України підпише законопроєкт № 9627, деякі його положення слід буде привести у відповідність з чинним законодавством.

Насамкінець зазначаємо, що вищевказана спрощена процедура діятиме лише у період воєнного стану та ще 5 років після його скасування або припинення.

Автор новини: Карина Підмурняк, молодший юрист юридичної компанії EVERLEGAL

Джерело: AgroPortal