Спадок. Найнеобхідніше, що потрібно знати

У наш час обізнаність в тій чи іншій сфері діяльності має дуже важливе значення: чи то при купівлі автомобіля, чи то при вступі до ВУЗу, але є інформація, яка може допомогти уникнути втраті багатьох сил, коштів та нервів. Сьогодні мова піде про спадок, адже, як показує практика останніх років, правильно та «безболісно» отримати спадок без кваліфікованої допомоги дуже важко. Буде доцільним, окреслити найпоширеніші нюанси, з якими виникають проблеми при оформленні спадку.

Строки.

Цивільним кодексом України встановлений шестимісячний строк, у який спадкоємці мають подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Проте, з власного досвіду можу сказати, що дуже часто ці пів року є недостатнім періодом, і спадкоємці прострочують подання заяви чи то через незнання норм закону, чи то через знаходження за кордоном у відрядженні, на навчанні і т.д. Фактично, таке неподання заяви з боку спадкоємця свідчить про його бездіяльність, та відповідно, є відмовою у прийнятті ним спадщини.Варто зазначити, що спадковим правом України врегульовані додаткові можливості спадкоємцю реалізувати своє право на прийняття спадщини при вищезазначеній ситуації. Законодавство України надає можливість вирішити дану проблему, а саме : по-перше, подати повторно заяву нотаріусу про прийняття спадщини у випадку, якщо решта спадкоємців, які прийняли спадщину, нададуть нотаріусу свою письмову згоду; по-друге, звернутися до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.Перед поданням позовної заяви до суду, корисно було б звернутися до кваліфікованого юриста, адвоката з метою аналізу Вашої конкретної проблеми, надання юридичної консультації, а в необхідних випадках – для представництва інтересів в суді.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло не пізніше 2004 року (рік набрання чинності Цивільним кодексом України).
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщинуа також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, атакож відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядуванняза місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ суд буде перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не буде вирішувати питання про визнання за спадкоємцем права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважнимиє причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Наприклад, такими причинамиможуть бути незадовільний стан здоров'я спадкоємця, його перебування у тривалому відрядженні, відбування покарання і неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо. Такі обставини мають бути підтверджені документально.Що важливо, що суд відмовить у призначенні додаткового строку для прийняття спадщини, якщо у позовній заяві, поважною причиною його пропущення буде зазначено незнання спадкоємцем норм закону про строк прийняття спадщини, або якщо у спадковій справі знайдуть відмову цього спадкоємця від спадщини.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Хоча якщо проаналізувати судову практику, то можна зробити висновок, що в більшості випадків суд встановлює одномісячний додатковий строк для прийняття спадщини, якщо місце проживання спадкоємця і місце проживання спадкодавця на момент смерті знаходиться в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці.
Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами провнесення зміндо свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці такі спадкоємці мають право вимагатипередання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цихобставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК.

Підстави наслідування та їх особливості.
Чинне законодавство передбачає дві підстави для наслідування: спадкування за законом і за заповітом. При спадкуванні за законом майно розподіляється між спадкоємцями першої-п'ятої черги. Однак кожний дієздатний громадянин може залишити за заповітом все своє майно або його частину одному або декільком особам, які входять або не входять до кола спадкоємців за законом. Однак незалежно від наявності заповіту неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні дружина і батьки спадкодавця спадкують ½ частину, яка покладалася б кожному з них у разі спадкування за законом

Податок на спадщину.

На самому початку хочу звернути Вашу увагу, що в багатьох випадках оподаткуванню підлягає не тільки успадковане майно, нерухомість, комерційна власність, але і страхове відшкодування за договором і гроші з рахунків банків. Як правильно сплатити всі податки на спадок?

Перш за все, варто сказати, що всі дії з оформлення спадщини виробляє державна нотаріальна контора за місцем прописки померлої людини або за місцем знаходження майна або більшої його частини. Часом відкриття спадщини згідно з Цивільним кодексом України вважається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або останньої його частини.
Для прийняття спадщини знадобляться наступні документи:
1. Заповіт (якщо є на руках у спадкоємця);
2. Свідоцтво про шлюб (при необхідності);
3. Свідоцтво про народження (при необхідності);
4. Свідоцтво про смерть спадкодавця;
5. Паспорт спадкоємця;
6. Ідентифікаційний код (+ ксерокопія коду) спадкоємця;
7. Правовстановлюючі документи на спадкове майно;
8. Довідка-характеристика на спадкове майно (після першого відвідування нотаріальної контори, нотаріус дає запит);
9. Довідка з ЖЕКу про те де був прописаний померла людина.

Для вступу в спадщину необхідно надати документи, що підтверджують смерть спадкодавця, наявність відносин з спадкодавцем, що дають прав на спадкування; список осіб, які подали заяву про визнання до спадкування, документи про склад спадкового майна; довідку з ЖЕКу а також довідку-характеристику.
Не варто забувати, що успадковане майно обкладається прибутковим податком. В Україні згідно із новим Податковим кодексом України спадковим майном, яке підлягає оподаткуванню, є практично все цінне майно:
1. Нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки, інші споруди тощо);
2. Рухоме майно (транспортні засоби, предмети антикваріату і твори мистецтва, дорогоцінні камені та вироби з дорогоцінних металів і т.д.);
3. Об’єкти комерційної власності (цінні папери, корпоративні права, цілісний майновий комплекс, інтелектуальна власність або право на отримання доходу по ній);
4. Суми страхового відшкодування за договорами страхування, укладеними спадкодавцем, суми на пенсійному рахунку за договорами недержавного пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу;
5. Грошові кошти: готівкові та безготівкові, що зберігаються на рахунках у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні та іпотечні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю.

Відповідальність за перерахування суми податку на спадщину в бюджет несуть самі спадкоємці. Нотаріус, який видав свідоцтво про право на спадщину, не є податковим агентом і зобов'язаний лише поінформувати податкові органи про факт видачі свідоцтва.
Сплата податку на спадщину здійснюється платником на підставі платіжного повідомлення, що вручається йому податковим органом. Термін сплати податку на спадщину - не пізніше трьох місяців з дня вручення повідомлення.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного доходу спадкоємця і відображається в його річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Така декларація має бути подана до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідальність за правильність заповнення декларації несе особа, яка її заповнює. Тому в разі сумнівів варто звернутися за допомогою у заповненні декларації до кваліфікованих юристів або представників податкової служби. Така допомога повинна бути надана безкоштовно, а звернутися за нею можна до 1 березня того року, в якому буде подано декларація.
Відповідно до Податкового кодексу України до спадщинизастосовують наступнівиди ставок прибуткового податку:
1. Податок на спадщину 0% від будь-якого об'єкта спадщини сплачується при отриманні спадщини родичами першого ступеня споріднення. Родичами першого ступеня споріднення є батьки, батьки чоловіка або дружини, чоловік або дружина, діти, діти чоловіка або дружини, а також усиновлені діти.
2. Податок на спадщину 0% за нульовою ставкою обкладається прибутковим податком рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, успадковані інвалідами 1 групи, а також дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Об'єкти комерційної власності, суми страхового відшкодування, а також недержавні пенсійні кошти оподатковуються на загальних підставах.
3. Податок на спадщину 5% від об'єкта спадщини для спадкоємців, які не є членами сім'ї першого ступеня споріднення. Примітно, що, наприклад, онуки спадкодавця та особи не перебувають ні в якій спорідненості платять прибутковий податок в Україні за однаковою ставкою.
4. Податок на спадщину 15% при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від нерезидента (ступінь спорідненості в даному випадку взагалі не має значення).
Тут мова йде саме про резіденстве, а не про громадянство спадкодавця. Резидентом України вважається фізична особа, яка має місце постійного проживання в Україну, а саме не менше 183 днів включаючи дату приїзду і від'їзду протягом податкового року. Також резидентом може вважатися особа, яка має центр життєвих інтересів в Україні.
Може так статися, що податок на спадщину доведеться заплатити й у державі нерезидента. Для уникнення подвійного оподаткування, Україною укладено ряд міжнародних договорів, за якими можна зменшити суму податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.
Для цього потрібно надати податковим органам довідку про розмір і базу нарахування податку, сплаченого за кордоном. Довідка повинна бути видана податковим органом іноземної держави та легалізована в консульській установі України в іноземній державі.
Якщо навіть спадкоємці не перебувають у близькій спорідненості із спадкодавцем, у них все ж є можливість не платити податок на спадщину. Наприклад, ще за життя спадкодавця можна укласти з потенційним спадкоємцем договір довічного утримання. У такому випадку майно переходить у власність спадкоємця ще за життя відчужувача, однак натомість новий власник зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно.
Бажання замінити заповіт договором дарування не принесе вигоди ані одній зі сторін. По-перше, майно за договором дарування переходить у власність обдарованого безумовно з моменту нотаріального посвідчення договору (або його державної реєстрації у випадку з нерухомістю). По-друге, податок на дарування стягується за тими ж правилами, що і податок на спадщину.
Уникнути сплати податку на спадщину практично не можливо, бо відомості про те що Ви отримали в дар нерухомість у той же день нотаріус подає у відповідні податкові органи - це його обов'язок!
Звернемо увагу на те, що податок на спадщину наприклад, якщо мова йде про нерухомість, береться від вартості, зазначеної в договорі, а не від ринкової вартості, тобто для обчислення податку на спадщину за основу буде братися вартість зазначена в довідці-характеристиці , яка в сотні разів менше ринкової, і в цілому ці 5-15% податку на спадщину будуть не такою вже і значною сумою.
Якщо податок на спадщину не сплачено у строк, наступного дня після закінчення граничного строку за місцем проживання платника буде надіслано першу податкову вимогу, а через тридцять днів - другу.
Крім безпосередньо вимоги сплатити податок на спадщину, в ньому може міститися «загрозливе» повідомлення про виникнення податкової застави щодо майна боржника. Це є неправомірним, тому що рішенням Конституційного суду України визнано, що виникнення права податкової застави на всі активи боржника незалежно від суми боргу, а також його виникнення автоматично без письмового оформлення є неконституційним.
А от вимоги про сплату пені і штрафів за несплату податку на спадщину - законні. Пеня починає нараховуватися з першого дня прострочення сплати податку на спадщину і до повного погашення зобов'язання. Її розмір становить 120% річних на облікову ставку НБУ за кожен день прострочення. Застосовується або облікова ставка, що діє на момент виникнення боргу зі сплати податоку на спадщину, або на момент його погашення, залежно від того, яка з них більше
Розміри штрафів:
- За несвоєчасну сплату податку на спадщину при затримці до 30 календарних днів - 10% відсуми боргу.
- За несвоєчасну сплату податок на спадщину при затримці від 31 до 90 календарних днів - 20% відсуми боргу.
- За несвоєчасну сплату податок на спадщину при затримці понад 90 календарних днів - 50% відсуми боргу.
- За неподанняподатковоїдекларації у строк -170 грн.

В цілому можна сказати, що ставки податку на спадщину досить низькі, вони нижче тих ставок, які звичайно застосовуються для оподаткування доходів, отриманих фізичними особами. Тому пошуки шляхів їх мінімізації в багатьох випадках не мають сенсу.