Скласти заповіт: якою є процедура, скільки коштує, хто може засвідчити заповіт військовослужбовця

Із заповітом чи без нього, майно померлої людини все одно хтось отримає: родичі, друзі, благодійні організації. Проте, згідно зі статтею 1233 Цивільного кодексу України, саме заповіт — той документ, завдяки якому спадкоємцям не доведеться сперечалися і витрачати кошти та час на судові процеси, які можуть тривати роками.

Користуйтеся консультацією: Основне, що потрібно знати про спадкування за заповітом

Які права має заповідач і з чого почати складання заповіту

Як розповів приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золтан Русанюк, заповіт — це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а особливість такого документу полягає в тому, що цей правочин настільки тісно пов'язаний з особистістю заповідача, що виключає його складання за допомогою представника чи довірителя. Тож складання заповіту відбувається лише особисто.

"Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому", — зазначає нотаріус.

За його словами, заповідач навіть може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання, а також до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Особа, яка складає заповіт, може вибрати і вид документу, наприклад, з прописаними умовами чи навіть секретний.

Види заповітів

• Заповіт з умовою передбачає, що заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо), якщо ця умова не суперечить закону або моральним засадам суспільства (не є нікчемною).
• "Секретний заповіт" — з його змістом не має право ознайомитися навіть сам нотаріус. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в запечатаному конверті зі своїм підписом фахівцю. Нотаріус також ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та, згідно зі статтею 1249 ЦКУ, опечатує.

Одержавши інформацію про відкриття спадщини, нотаріус призначає день оголошення змісту заповіту і повідомляє про це членів сім'ї та родичів спадкодавця, якщо їхнє місце проживання йому відоме, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

"У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки. У протоколі записується весь зміст заповіту", — додає Золтан Русанюк.

• Заповіт подружжя — це документ подружжя, яке скористалося правом скласти спільний заповіт щодо майна, яке належало йому на праві спільної сумісної власності. Після смерті одного з подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до подружжя, який пережив, а нотаріус накладає заборону на відчуження, зазначеного у заповіті, майна.

"За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Водночас подружжя володіє не лише спільним сумісним майном, а і певним майном, яке належить йому на праві приватної власності. Спільний же заповіт подружжя не охоплює всього належного на праві власності майна, тому кожен із подружжя повинен скласти ще й заповіт, в якому визначити долю такого майна на випадок своєї смерті", — пояснив Золтан Русанюк.

Які документи потрібні для оформлення заповіту

Для того, щоб скласти заповіт, потрібно звернутися до нотаріуса, нагадує партнерка, адвокатка, керівниця цивільної практики АО Verity Group Дарина Старовойтова. "Законом не обмежено, до якого саме: тому це може бути або приватний, або державний нотаріус по всій території України", — зазначає вона.

Для оформлення заповіту нотаріусу потрібно надати:

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• відомості про осіб, на користь яких перейде майно в майбутньому (ПІБ, дата народження, РНОКПП).

Що робити, якщо немає можливості звернутися до нотаріуса?

Якщо нотаріус недоступний, заповіт може бути посвідчений іншими уповноваженими особами, наприклад, головним лікарем (якщо особа перебуває на лікуванні), капітаном судна (якщо особа перебуває в плаванні) тощо.

Зазначимо, що заповіт військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) військової частини або з’єднання, навчальної установи або закладу, а заповіт особи, яка перебуває у лікарні, шпиталі або проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений не тільки головним лікарем, але й начальником шпиталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

"Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна. А якщо людина перебуває у пошуковій або іншій експедиції, її заповіт може бути посвідчений начальником цієї експедиції", — додав нотаріус.

За його словами, під час візиту до нотаріуса для полегшення процедури визначення майна бажано надати документи, які підтверджують право власності.

"Наприклад, якщо складено заповіт на будинок, то краще взяти із собою до нотаріуса свідоцтво про право власності на нього або технічний паспорт, щоб вказати який саме будинок (якої площі, за якою адресою) ви хочете позначити в заповіті. Але, з огляду на те, що в складі спадщини можна вказати і те майно, якого на момент складання заповіту немає, але воно буде придбано в майбутньому, таке підтвердити неможливо", — додає нотаріус Золтан Русанюк.

Скільки коштує оформлення заповіту в Україні

Зазвичай вартість послуг нотаріуса коштує 2–6 тис. гривень.

Виконання заповіту та спадкових прав коштує дорожче — мінімальна вартість 6–8 тис. гривень.

В середньому термін оформлення спадщини — 2–2,5 місяці після 6-місячного строку, якщо майно не має проблем з документами.

"За посвідчення заповіту державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством, а приватні нотаріуси за вчинення таких нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою (ст.ст. 19, 31 ЗУ "Про нотаріат")", — пояснює нотаріус Золтан Русанюк.

Покрокова процедура складання заповіту: який документ отримує заповідач

Зазвичай нотаріус оформляє заповіт на спеціальному бланку. Однак через воєнний стан в Україні процедуру спростили. Зараз можна написати заповіт просто на білому аркуші паперу, і на ньому нотаріус уже залишатиме свої реквізити.

Якщо заповідач фізично не може самостійно написати заповіт або приїхати до нотаріуса, фахівець може виїхати до людини сам. Також нотаріус має право написати заповіт зі слів особи. Після цього він обов’язково зачитує його уголос, спадкодавець підтверджує, що все записано правильно, і підписується під цим.

1. Після посвідчення заповіту нотаріус обов’язково вносить його до державного реєстру. Це дає можливість родичам людини, яка померла, звернутися до будь-якого нотаріуса та перевірити, чи є взагалі заповіт.
2. Заповідач зазвичай зберігає собі екземпляр заповіту, але ми ніколи не знаємо, де саме він його зберігає. Він може комусь розповісти про заповіт, а може й не робити цього. Реєстр існує саме для того, щоб мати можливість перевірити наявність заповіту.
3. За стандартом є два примірники заповіту. Один зберігає в себе заповідач, інший нотаріус передає на збереження до державного нотаріального архіву чи контори.