Скасування шахрайської реєстрації права власності на нерухомість (Печерський районний суд м. Києва)

Фабула судового акту: По даній справі від Юридичного центру «Алекс», адвокат Травянко О.І., представляв інтереси Позивача громадянина С. Позивач є спадкоємцем 2-х кімнатної квартири розташованої в Печерському районі міста Києва. Третя особа Ф., підробила ряд документів, які подала до Реєстраційної Служби і оформила на себе вищевказане нерухоме майно. Після чого Відповідач громадянка Ф. придбала його шляхом оформлення договору Купівлі-Продажу. Суд першої інстанції 25 лютого 2015 року виніс рішення на користь нашого клієнта С., та скасував незаконну реєстрацію права на квартиру громадянки Х.

Крім того 29 січня 2014 року прокуратурою Печерського району м.Києва за фактом шахрайських дій внаслідок яких були підроблені документи на квартиру за Адресою 1 в м.Києві та заподіяно матеріальну шкоду громадянину С та громадянці С, порушено кримінальне провадження за №ХХХХХХХХХХХХХХХ за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України

Інтереси клієнта Юридичного Центру «Алекс» - захищені.

Аналізуйте судовий акт: При витребуванні майна із володіння особи на користь держави НЕ існує універсального критерію оцінки «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини» (ВСУ у справі № 3-109гс17)

Титульне володіння майном виключає набуття права власності на це майно на підставі ст. 344 ЦК України – за набувальною давністю (ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 126/3733/15-ц)

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (ВСУ від 29.03.2017 №6-3104цс16)

Вибір способу захисту права: одночасне подання віндикаційного та негаторного позову (вимог) неможливе оскільки такі вимоги є взаємовиключеними (ВСУ від 18 січня 2017р. у справі за № 6-2723цс16)

У добросовісного набувача майно може бути витребувано тільки шляхом подання віндикаційного позову, а не за правилами реституції, тому спосіб захисту прав – визнання договору недійсним є неправильним (ВСУ від 30 листопада 2016р., № 6-2069цс16)

Повернення земельної ділянки у комунальну власність: коли подається віндикаційний, а коли негаторний позов і коли для прокурора починається строк позовної давності для звернення із позовом (ВСУ від 17 лютого 2016 року № 6-2407цс15)

Перепродаж не врятував: комунальна нерухомість витребувана судом у останнього власника в ланцюжку (ВСУ у справі № 3-604гс16 від 5 жовтня 2016 р.)

Власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод недійсними (Пост. ВСУ від 17 грудня 2014р. у справі № №6-140цс).

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № ХХХ/ХХХХХ/Х-ц Категорія 4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ХХХХХХХХ,
при секретарі - ХХХХХХХХХХ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом громадянина С, громадянки С до громадянки Х, треті особи громадянка Ф, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу К про витребування майна з чужого володіння, визнання прав власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом уточнивши вимоги якого просив: Витребувати (вилучити) з чужого володіння у громадянки Х (податковий номер ХХХХХХХХ) нерухоме майно - квартиру за Адресою 1 в м.Києві отриманої громадянкою Х у власність на підставі - Договору Купівлі-Продажу посвідченого 16.04.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К.

Визнати за громадянином С право власності в порядку спадкування на належну йому рівну долю (частку) в розмірі 1/2 частини квартири за Адресою 1 в м.Києві.

Визнати за громадянкою С (податковий номер ХХХХХХХХХ) право власності в порядку спадкування на належну їй рівну долю (частку) в розмірі 1/2 частини квартири за Адресою 1 в м.Києві.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обмежень прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К, номер: ХХХХХХ від 16.04.2014року за яким право власності на квартиру за Адресою 1 в м.Києві належить громадянці Х (податковий номер ХХХХХХХХХХ).

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що 16.04.2014 року громадянка Ф уклала Договір купівлі-продажу нерухомого майна з громадянкою Х за яким відчужила на користь останньої квартиру за Адресою 1 в м.Києві.

Даний Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К.

Відповідно до вимог чинного законодавства нотаріус К, виконуючи функцію державного реєстратора здійснила реєстрацію права власності квартири за Адресою 1 у м.Києві від 16.04.2014р. на підставі рішення про державну реєстрацію № ХХХХХХХХ від 16.04.2014 за громадянкою Х.

Зазначене нерухоме майно квартира за Адресою 1 в м.Києві на даний час перебуває в незаконному володінні недобросовісного набувача громадянки Х та підлягає витребуванню та вилученню на користь громадянина С та громадянки С з наступних підстав:

15.02. 1996 року МП "К" на підставі Договору Дарування посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К, відчужило на користь громадянки Ф, (реєстраційний номер облікової картки платника податків ХХХХХХХХ) квартиру за Адресою 1 в м.Києві.

02.07.1996 року громадянка Ф за Договором Купівлі-Продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К, реєстраційний номер ХХХХ продала громадянці К вищевказану квартиру за Адресою 1 в м.Києві.

Рішенням Печерського районного суду від 08.07.1997 року яке вступило в законну силу Договір Дарування від 15.02.1996 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К, за яким МП «К» відчужило на користь, громадянки Ф, ( номер платника податків ХХХХХХХХХ) квартиру за Адресою 1 в м.Києві визнано недійсним та скасовано.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва № Х-ХХХХ/ХХ від 01.06.2011 року та Ухвалою Апеляційного суду М.Києва № ХХ-ХХХХХ від 18.08.2011 підтверджено та визнано громадянку К, добросовісним набувачем та законним власником вищевказаної спірної квартири. Громадянка Ф, за окремим рішенням суду з квартири за Адресою 1 в м.Києві була виселена 06.12.2012 року.

21 лютого 2013 року громадянка К, померла. За заповітом громадянка К, власниками квартири за Адресою 1 в м.Києві в рівних долях мали стати громадянка С та громадянин С. З метою прийняття спадщини громадянка С та громадянин С, подали заяви про вступ у спадщину до ХХХХХ Київської державної нотаріальної контори. На підставі зазначених заяв державним нотаріусом ХХХХХХХ. відкрито спадкову справу.

З метою оформлення та видачі свідоцтва на право спадщини громадянину С, державний нотаріус Р, направила відповідні запити до комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, до Реєстраційної служби головного управління юстиції у м.Києві.

08.10.2013 року громадянка Ф,з метою незаконного заволодіння квартирою за Адресою 1 в м.Києві отримала в приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу К, завірену копію визнаного в судовому порядку недійсним копію Договору Дарування квартири за Адресою 1 в м.Києві від «Дарувальника» МП «К», на користь «Обдарованої» громадянки Ф від 15.02.1996 року.

16.12.2013 року громадянка Ф,подала вищевказаний недійсний та скасований Договір Дарування та недійсну Довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації від 28.11.2013 року серії ХХ-ХХХХ № ХХХХХ про нібито належність зазначеної квартири їй на праві власності до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві.

31 грудня 2013 року, Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві П на підставі недійсних (неправдивих) вищевказаних документів незважаючи на наявність підтверджуючих документів права власності на квартиру за Адресою 1 в м.Києві за громадянкою К здійснено реєстрацію право власності на квартиру за Адресою 1 м.Києві зі законної власниці громадянки К на громадянку Ф. Після цього невстановлені особи зламали вхідні двері до квартири за Адресою 1 в м.Києві та замінили замки, позбавивши законних спадкоємців доступу до спадкоємного майна.

24 квітня 2014 року Постановою окружного адміністративного суду м.Києва по справі № ХХХ/ХХХХ/ХХ за адміністративним позовом громадянина С, до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві та третьої особи громадянки Ф, задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 31.12.2103 року № ХХХХХХХ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрація права власності квартири за Адресою 1 в м.Києві на громадянку Ф).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014 року апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві залишено без задоволення, а Постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 07.08.2014 року - без змін. В касаційному порядку рішення вказані судів не оскаржувались.

У відповідності до загальних норм права, факти встановленні рішенням суду, які - набрали законної сили та не скасовані в установленому законом порядку не потребують повторного доказування.

29 січня 2014 року прокуратурою Печерського району м.Києва за фактом шахрайських дій внаслідок яких були підроблені документи на квартиру за Адресою 1 в м.Києві та заподіяно матеріальну шкоду громадянину С та громадянці С, порушено кримінальне провадження № ХХХХХХХХХХХХХХХ за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В рамках даного кримінального провадження здійснюється перевірка всіх причетних осіб до підробки документів та злочинної змови, щодо заволодіння незаконним шляхом вищевказаної квартири, яка є спадщиною громадянина С, та громадянки С, в тому числі і причетність до злочину громадянки Х, та державних реєстраторів, протиправність дій яких вже підтверджена Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.04.2014 року та Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014 року.

З викладеного слідує, що громадянка Ф на момент незаконного відчуження спірної квартири на користь громадянки Х, знала, що вона не має права відчужувати дане нерухоме майно на користь третіх осіб. В свою чергу громадянка Х, також знала, що громадянка Ф, відчужує їй квартиру на підставі незаконних та підроблених документів, а тому остання не є добросовісним набувачем. Зазначене посилання підтверджується викладеними обставинами та доведеними фактами у вигляді рішень судів загальної юрисдикції, рішень адміністративних судів, які всі були винесені на користь спадкодавця громадянки К.

Крім того з моменту, порушення кримінальної справи тобто з 29.01.2014 року уповноважені власником особи наклеїли на вікнах, стінах в під'їзді будинку Адреса 1 в м.Києві на дверях даної квартири знаходились наклейки з написом ще відносно даного об'єкту нерухомості порушена кримінальна справа. З цього слідує, що всі потенційні покупці в тому числі і громадянка Х бачили дані наклейки.

11.04.2014 року Ухвалою Печерського районного суду м.Києва у справ №757/7070/14- к в рамках вищевказаного кримінального провадження на вищевказану квартиру накладене арешт, проте Філіпова О.О., незаконно відчужила Хлевитській К.О., предмет злочину - дану квартиру шляхом нотаріальної угоди - Договору купівлі-продажу 16.04.2014 року,тобто під час розгляду заяви в державній реєстраційній службі про накладення обтяження на нерухоме майно.

30.05.2014 року Ухвалою Печерського районного суду у справі №ХХХ/ХХХХХ/ХХ-к в рамках вищевказаного кримінального провадження вдруге накладено арешт на вищевказану квартиру.

12.06.2014 року за клопотанням прокуратури Печерського району м.Києва Ухвалою Печерського районного суду у справі № ХХХ/ХХХХХ/ХХ-к втретє накладено арешт на квартиру за Адресою 1 в м.Києві.

Правова позиція позову щодо необхідності скасування державної реєстрації нерухомого спірного майна на квартиру за Адресою 1 в м.Києві підтверджується наступним:

З 01.01.2013 у зв'язку із створенням Державної реєстраційної Служби України Київське міське бюро технічної інвентаризації передало всі відомості по реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна до Державної реєстраційної Служби України. З викладеного слідує, що нотаріус К, оформила договір Купівлі-продажу внаслідок надання громадянкою Ф, недійсних та підроблених документів про що вона не могла знати.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нотаріус виконуючи функцію державного реєстратора здійснив державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна у відповідному розділі Державної Реєстраційної служби України.

По-скільки позов про незаконність та протиправність здійснення державної реєстрації об'єкта нерухомості до суду не заявлено, таким чином права нотаріуса К не порушені, а тому необхідність залучення її третьою стороною в справі відсутня.

Згідно Довідки №Х-ХХХ від 08.08.2014 року виданої комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «ХХХХХХХХ», дане підприємство довідку форми №3, яку необхідно надати нотаріусу для оформлення Договору купівлі-продажу нерухомого майна отриману в день оформлення нотаріальної угоди, згідно Інструкції «Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», громадянці Ф на квартиру за Адресою 1 в м.Києві з січня 2014 року по даний час не видавало і будь які записи в журналі реєстрації довідок № 3 відсутні. З чого слідує, що довідка форми №3, яку надала громадянка Ф, при відчуженні вищевказаної квартири на громадянку Х, є підробленою та недійсною.

Доказом протиправності дій та відсутність намірів на законне володіння, користування та розпорядження спірним майном громадянки Х, та громадянки Ф, є те що з 25.02.2009 року на спірну квартиру діє Договір про надання комунальних послуг укладений ще за життя громадянки К. Після її смерті з 21.02.2013 року всі комунальні послуги вчасно і в повному обсязі сплачує спадкоємець громадянин С, в той час ні громадянка Ф, ні громадянка Х комунальні послуги по квартирі за Адресою 1 не сплатили жодного разу.

З викладеного слідує, що громадянка Х не являється добросовісним набувачем в розумінні ст.330 ЦК України так як спірна квартира власника (спадкоємця) громадянина С вибула з його власності (вступу в спадщину проти його волі в незаконний спосіб).

Згідно із ст. 386 ЦК України: «держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності».

У відповідності до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної підстави заволоділа ним.

Згідно ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника , не з їхньої волі іншим шляхом.

Внаслідок незаконних та протиправних дій громадянки Ф, та громадянки Х, порушено право громадянина С, та громадянки С, на вступ у спадщину та отримання у свою власність належних їм рівних долей (часток) у спадкоємного майна – квартири за Адресою 1 в м.Києві.

У відповідності до п.З Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві ( ч.І ст..20 ЦК, ст.ст.3,4 ЦПК України).

Згідно п.19 Постанови вищевказаного Пленуму у разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужене відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до ст.33 ЦПК України за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужував залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог. З викладеного слідує обґрунтованість зміни позовних вимог за даним позовом.

Згідно п.21 зазначеного Пленуму якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

У відповідності до п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача ( ст. 387, 388, ЦК України). У зв'язку з цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним.

Згідно п.26 зазначеного Пленуму власник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те,що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння, не з їхньої волі.

Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права: а обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК України переходить до спадкоємців власника.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача, який одночасно також представляє інтереси третьої особи громадянки Ф визнав позов.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу К в судове засідання не з’явилась в заяві на адресу суду просила проводити розгляд справи в її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Також, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами окремих положень цивільного процесуального законодавства в ч. З п. 24 Пленум Верховного Суду України постановив дати судам такі роз'яснення: у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Отже, враховуючи безумовне визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси позивача та інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» та ст. ст. З, 10, 11, 60, 174 ч. 4, 209, 212-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов громадянина С, громадянки С до громадянки Х, треті особи громадянка Ф, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу К про витребування майна з чужого володіння, визнання прав власності, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно задовольнити повністю.

Витребувати (вилучити) з чужого володіння у громадянки Х (податковий номер ХХХХХХХХХХ) нерухоме майно - квартиру за Адресою 1 в м. Києві.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обмежень прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу К, номер:ХХХХХХХХХ від 16.04.2014 року за яким право власності на квартиру за Адресою 1 в м.Києві належить громадянці Х (податковий номер ХХХХХХХХХХ).

Визнати за громадянином С право власності на 1/2 частини квартири за Адресою 1 в м. Києві.

Визнати за громадянкою С (податковий номер ХХХХХХХХХ) право власності на 1/2 частини квартири за Адресою 1 в м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий