Що таке репарації та які країни їх взагалі виплачували?

Через російську агресію Україна вже втратила понад третину свого ВВП. Така оцінка ООН. Щоб відшкодувати збитки та відновити економіку, потрібно понад 700 мільярдів доларів — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Росія пошкодила і зруйнувала металургійні заводи та інші виробництва, постійно атакує об’єкти енергетики, блокує порти, а Україна — втрачає десятки мільярдів доларів!

У бюджеті країни щомісяця не вистачає 5 мільярдів доларів. Вони конче потрібні для армії, виплат зарплат і пенсій, для лікарень та шкіл. Зараз Україні допомагають країни-партнери. А де взяти гроші на відбудову після перемоги? Один із варіантів в міжнародній практиці — репарації.

Далі ми пояснимо, що таке репарації; де і коли їх вже застосовували; як зобов’язують країну-агресора заплатити країні-переможцю та як використовують отримані гроші?

Репарації — повне або часткове відшкодування державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.

Тобто, якщо одна країна напала на іншу, повністю або частково окупувала її територію, знищила частину населення, зруйнувала промисловість та інфраструктуру, — вона має за це заплатити й компенсувати заподіяну шкоду.

Вперше в історії так покарали Францію. Після своєї поразки у війні, яку розпочав імператор Наполеон Бонапарт, у 1814 році країна зобов’язалася виплатити компенсацій на 700 мільйонів франків.

Та за пів століття Париж знову починає війну: нападає на Пруссію і знову програє… Ціна капітуляції для Франції вже обходиться у 5 мільярдів золотих франків! Німецькі війська залишалися в деяких регіонах переможеної країни майже 5 років, допоки уряд усе не виплатив.

Однак у міжнародному праві саме поняття “репарація” з’явилося лише у 20-му столітті.

Після Першої світової війни Німеччина капітулювала і підписала Версальський договір. Її зобов’язали виплатити репарації на суму 132 мільярди золотих марок (на сьогодні це еквівалентно приблизно 440 мільярдам доларів США!). Цей борг країна повністю погасила лише у 2010 році.

Одночасно Німеччина платила репарації і за поразку у Другій світовій війні. Згідно з Потсдамською угодою, країна–агресор відшкодувала Радянському Союзу, Польщі, Чехословаччині та Югославії 23 мільярди доларів (на сьогодні це еквівалент приблизно 300 мільярдів доларів США). Щоб виконати всі свої зобов’язання і відновити статус цивілізованої країни, Німеччині знадобилося майже 90 років!

Після Другої світової війни платила репарації також Італія. Згідно з Угодою про мир 1947 року, вона погодилася виплатити компенсації таким країнам:

Країна Сума компенсації (в доларах США)

Югославія 125 мільйонів

Греція 105 мільйонів

СРСР 100 мільйонів

Ефіопія 25 мільйонів

Албанія 5 мільйонів

Репарації платять і зараз. Згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН, після війни в Перській затоці Ірак зобов’язали виплатити Кувейту 52 мільярди доларів.

Після Боснійської війни Боснія і Герцеговина повинна виплатити репарації Хорватії за Дейтонською угодою. Яку суму — публічно не розголошують.

Країни-агресори не завжди виплачують репарації готівкою. Це можуть бути активи або технології.

Після поразки гітлерівської Німеччини, Радянський Союз вивозив з країни промислове обладнання, транспортні засоби, вагони берлінського метрополітену та круїзні лайнери, промислові товари, наукові розробки та культурно-історичні цінності. Приміром, знаменита колекція бузку у Києві в академічному ботсаду імені Миколи Гришка з’явилася завдяки репараціям. За їх рахунок уряд Радянської України в 1946 році придбав у Німеччини 33 вагони саджанців декоративних рослин.

Країна, яка зазнала агресії, має право на відшкодування. Вона може подавати позови в міжнародні суди, наприклад — Міжнародний суд (ICJ) або Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) і вимагати виплат від країни-агресора арешту і конфіскації його активів. Як варіант — добиватися цього за участю і допомогою окремих країн.

Проти загарбника потрібно задіювати і дипломатичний тиск, включаючи ООН та інші міжнародні організації.

Якщо країна-агресор відмовиться платити репарації, міжнародне співтовариство може запровадити нові економічні санкції чи інші форми тиску, щоб змусити підкоритися.

Репарації є одним зі способів притягти країну-нападника до відповідальності та стримувати від майбутньої агресії. Крім того, репарації сприяють миру і стабільності в регіоні та відновлюють економічний баланс. А країні-переможцю репарації мають компенсувати завдані агресором збитки. Отримані гроші та активи мають бути використані на:

• Відновлення інфраструктури
• Відновлення промисловості
• Компенсація збитків держустанов
• Компенсація збитків підприємств і бізнесу
• Відшкодування втраченого майна людей

Як розпорядитися отриманими репараціями — вирішує влада країни. Пересічні громадяни матимуть вигоди — прямі і опосередковані.

Пряма вигода — це компенсації за втрачене під час війни майно і активи.

Якщо ж репарації використовують для відновлення інфраструктури та постраждалих галузей економіки, то пересічний громадянин отримує опосередковану вигоду. Зокрема, у вигляді покращення державних послуг, розширення економічних можливостей та кращого доступу до товарів і послуг.

Джерело: Фільтр