Верховна Рада ухвалила закон про викривачів корупції. Скільки їм платитимуть?

Верховна Рада в цілому ухвалила законопроєкт №1010, який вносить зміни до Закону "Про запобігання корупції" щодо людей, які викривають корупцію, пише bbc.com

За це рішення проголосували 252 депутати. 233 з них - зі "Слуги народу", 15 - з "Голосу". По два голоси дали "Батьківщина" і позафракційні. Закон набуде чинності 1 січня 2020 року.

Заступниця голови комітету з питань антикорупційної політики Галина Янченко під час виступу у парламенті заявила, що цей законопроєкт важливий для "формування культури відповідальних громадян, які готові повідомляти про факти корупції".

Викривач корупції, згідно з текстом законопроєкту, - це "фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень іншою особою, якщо така інформація стала їй відома".

Згадайте новину: Викривачі можуть стати важливим інструментом подолання корупції за умови їхньої належної мотивації й захисту з боку держави – Руслан Рябошапка

Винагорода

Документ, зокрема, передбачає можливість отримання винагороди за інформацію про факти корупції. Але лише у випадках, коли йдеться про корупційні злочини, "грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму". Станом на зараз це - понад 9,6 мільйона гривень.

Розмір винагороди становить 10% від розміру корупційного злочину, але при цьому не може перевищувати трьох тисяч мінімальних зарплат. Зараз це близько 12,5 мільйона гривень.

Якщо про один і той самий корупційний злочин повідомили одразу кілька людей, то винагороду розподілять між ними рівними частинами.

Окрім того, схвалений закон передбачає, що викривач може повідомляти про факти корупції на анонімних засадах. Також викривача не можна буде засудити за завдану шкоду через таке повідомлення.

Саме ці норми викликали чи не найбільшу критику з боку противників схвалення закону. На їхнє переконання, це може призвети до висунення безпідставних звинувачень.

Згадайте новину:Витяг рішення КСУ - «Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів»

"Закон не про викривачів, а про стукачів"

Народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко під час виступу у парламенті наголосив, що норми законопроєкту виписані так, що "це закон не про викривачів, а про стукачів".

Він зазначив, що анонімність і фактична відсутність вимог до викривачів не надавати джерела отримання інформації про корупційну діяльність може призвести до повторення ситуації, що була за часів СРСР, коли "сусіди робили доноси на сусідів через якісь образи і надавали інформацію, яка комусь примарилась, приснилася".

Водночас голова комітету Верховної ради з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська заявила, що відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин вже прописана у чинному Кримінальному кодексі і зберігатиметься там надалі.

Згадайте новину:СУД ЗОБОВ’ЯЗАВ ПИНЗЕНИКА ПУБЛІЧНО СПРОСТУВАТИ ЗАЯВУ ПРО ВІДМИВАННЯ ГРОШЕЙ ЦЕНТРОМ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

Схвалення закону підтримала антикорупційна організація Transparency International:

"Прийняття цього закону - перший крок, без якого в Україні повноцінно не запрацює інститут викривача. Утім попереду ще багато роботи. Адже захисту так само потребують і викривачі у сферах порушення прав людини, екології, безпеки харчів тощо", - зазначив юридичний радник Transparency International Ukraine Олександр Калітенко.