Принято закон "Про хмарні послуги", який передбачає нові правила гри між органами влади та постачальниками хмарних послуг.

17 лютого 2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про хмарні послуги».

Закон встановлює правове регулювання відносини, що пов’язані з обробкою й захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, відносини з приводу надання хмарних послуг.

Закон покликаний сприяти підвищенню активізації робот із запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в публічному секторі. На думку авторів дозволить створити умови для ефективного використання державних ресурсів відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні шляхом впровадження новітніх технологій при обробці інформації.

Законопроект закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії держави та суспільства.

Передумови, за якими стратегія Cloud First стає актуальною, однакові практично у всіх вищевказаних країнах. Поточна ситуація в Україні є більш складною і саме з цієї причини вимагає радикальних змін у підходах по ряду наступних причин:

• Неефективність - доведено багаторічної статистикою - держава отримує мінімум результатів за максимум витрат на інформаційні технології ( далі - ІТ);
• Низька успішність - велика кількість довгострокових (більше трьох років) ІТ проектів в державі не мають успіху;
• Корупція - 10-15% втрат щорічно на придбання обладнання та програмного забезпечення, складно для перевірки зовнішніми контролерами загроза цифровому суверенітету країни;
• Зростаюча залежність від декількох глобальних постачальників, нерівномірний розвиток внутрішнього ринку сервісів в порівнянні із зовнішніми ринками;
• Неповороткість - органи державної влади не можуть працювати швидко при впровадженні інновацій, формуванні технічних завдань та бюджетів, а також при закупівлі компонентів для державних інформаційних систем;
• Нестача коштів - органи державної влади слабо спроможні залучати інвестиції в ІТ, кошти витрачаються на «залізо», а не на послуги.
• Принцип One-use Only порушений - багаторазове придбання одного і того ж різними установами, замість масштабування вдалого рішення.
• Безпека - слабкий рівень захищеності більшості ІТ систем від збоїв і повного руйнування;
• Недостатній рівень кваліфікації - ІТ фахівці, що працюють у державному секторі поступаються рівнем підготовки працівникам з приватних ІТ компаній.

Очікується, що закон сприятиме зняттю навантаження із служб суб’єктів владних повноважень, відповідальних за забезпечення захисту інформації, так і перерозподілу регуляторних функцій державних органів.

Використання систем хмарних обчислень сприятиме зменшенню витрат на побудову та розширення суб’єктами владних повноважень власних обчислювальних потужностей, в тому числі для інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Цей Закон – це крок вперед на шляху діджиталізації влади, інтеграції ІТ-технологій у владу і навпаки.

На скільки ефективно буде впроваджуватися цей Закон залежить від Кабміну.

Закон зобов’язує його у 6-міс. строк з дня набрання чинності привести свою нормативку у відповідність.

На папері усе виглядає дуже прогресивно. Не думаю, що Президент України заветує цей закон. Тепер важливо, щоб практичне виконання закону не спотворило його суть.

Сподіваюся, ця стаття була для Вас корисною. Якщо це так, не забудьте натиснути на слоника у кінці сторінки, і я про це дізнаюся.

Автор новини: адвокат Віталій Гриб, ст. партнер АО "Гардецький та партнери"