Проведення судового засідання в режимі відеоконференції

На практиці не рідко бувають ситуації, коли в представника немає можливості з`явитися в приміщення суду, у разі, якщо справа розглядається в іншому місці, районі чи області.

Для уникнення таких проблем законодавець передбачив можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконфенції.

Проведення судового засідання в режимі відеоконференції допускається в господарському, цивільному, адміністративному та кримінальному процесах.

Спробуємо розібратися, як учасникам процесу скористатися таким інструментом, як відеоконференція на практиці на прикладі участі у судовому розгляді господарських спорів.

Що таке відеоконференція?

Відеоконференція – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Згідно з ч. 7 та ч. 8 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав ухвалу про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Таким чином технічні засоби і технології, які використовуються в судовому засіданні під час проведення відеоконференції мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені ГПК.

Процес судового засідання та результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає господарську справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції додається до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Учасник, який має намір скористатися правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно із ч. 2 ст. 197 ГПК України подає клопотання не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно ч. 7 ст. 197 ГПК у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. ГПК не передбачено заборони вказувати у клопотанні декілька суддів на вибір судді, в якому можливе проведення відеоконференції.

Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій.

Варто наголосити, що у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції потрібно зазначити, а також детально розписувати обставини, на підставі яких учасник просить суд задовольнити клопотання, та обов’язково додати докази, якими обґрунтовується неможливість прибуття до суду.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання, від 15 листопада 2012 року №155 затвердженої наказом Державної судової адміністрації України, обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Про відмову або задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суддя постановляє ухвалу.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвала про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має містити:

1) найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;

2) ім’я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;

3) дату і час проведення судового засідання.

Законодавством не передбачено перелік підстав, за наявності або відсутності яких суддя може відмовити у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До випадків, в яких суддя відмовляє у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції можуть бути віднесені такі:

1) клопотання подано з порушенням строку подання клопотання про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

2) відсутня технічка можливість проведення засідання в режимі відеоконференції.

У разі якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з'явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

Основними Перевагами проведення судового засідання в режимі відеоконференції:

1) сприяє підвищенню оперативності здійснення судочинства;

2) дотримання строків судового розгляду, як важливого елемента права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

3) економія коштів учасників господарського процесу,

а отже, зростанню доступності правосуддя та реалізації низки інших важливих завдань, які служать загальній меті ефективного захисту особою порушених прав, свобод та інтересів.

Автор консультації: Куцмида Вадим Ігорович