Стаття 6. Підтвердження заборгованості

6.1. Однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом.

6.2. У процесі підтвердження заборгованості учасниками розрахунків самостійно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на підставі відповідних документів встановлюються та уточнюються суми дебіторської та кредиторської заборгованостей, що підлягають погашенню. За результатами встановлення та уточнення сум заборгованості складається акт про наявність та розмір заборгованості, яку передбачається погасити із застосуванням механізмів, визначених цим Законом.

6.3. Залежно від причини виникнення та обраного механізму погашення заборгованості до документів, на підставі яких складається акт про наявність та розмір заборгованості, можуть бути віднесені документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність в учасників розрахунків кредиторської або дебіторської заборгованості, а також копії рішень відповідних органів виконавчої влади про ліквідацію юридичних осіб-боржників або кредиторів тощо.

6.4. Порядок підтвердження заборгованості при застосуванні різних механізмів її погашення на умовах, визначених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким порядком повинні бути визначені:

{Абзац другий пункту 6.4 статті 6 виключено на підставі Закону № 5460-VI від 16.10.2012 }

утворення на державних підприємствах, а також у господарських товариствах, у статутних фондах яких частка держави становить більше ніж 50 відсотків, експертних комісій з погашення заборгованості;

склад документів, які необхідні для підтвердження заборгованості при застосуванні кожного механізму погашення заборгованості, визначеного цим Законом;

термін та процедура розгляду взаємних звернень учасників розрахунків стосовно підтвердження заборгованості;

процедура та термін надання відповідними органами виконавчої влади копій рішень про ліквідацію юридичних осіб, а також інформації про наявність їх правонаступників;

відповідальність керівників державних, комунальних підприємств, а також господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить більше ніж 50 відсотків, за недотримання термінів та порядку проведення процедури підтвердження сум заборгованості при зверненнях підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру.