Стаття 37. Право власності на водні біоресурси

Водні біоресурси, що знаходяться у водних об’єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

{Частина перша статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2989-IX від 21.03.2023 }

Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.

Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів водних біоресурсів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

{Частина четверта статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2989-IX від 21.03.2023 }

Не можуть передаватися у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не можуть набувати право власності на водні біоресурси.

{Статтю 37 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2989-IX від 21.03.2023 }