Стаття 2. Формами репресій визнаються:

1) позбавлення життя;

2) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі;

3) примусове безпідставне поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

4) примусове позбавлення громадянства СРСР, УРСР (УСРР) і вислання за межі СРСР;

5) заслання;

6) вислання;

7) депортація;

8) обмеження у праві проживання в окремих містах, місцевостях або адміністративно-територіальних одиницях;

9) подовження під час Другої світової війни 1939-1945 років для особи, яка відбула покарання, строку позбавлення волі "до закінчення війни" або залишення особи у таборах Народного комісаріату внутрішніх справ для роботи у статусі вільнонайманих працівників;

10) примусове направлення особи до трудової армії;

11) утримання у перевірочно-фільтраційних таборах або пунктах особи, яка повернулася в СРСР шляхом добровільної або примусової репатріації;

12) примусове направлення особи після перевірочно-фільтраційного табору або пункту на відбудову народного господарства;

13) позбавлення майна шляхом:

націоналізації;

експропріації;

конфіскації за рішенням або вироком репресивного органу;

розкуркулення;

вилучення репресивним або іншим органом під час здійснення обшуку;

14) позбавлення житла;

15) застосування або поширення дії закону чи іншого нормативного акта про кримінальну відповідальність, який встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність чи іншим чином погіршує становище особи, на особу, яка вчинила відповідне діяння до набрання чинності таким законом або актом;

16) застосування або поширення дії закону або іншого нормативного акта про адміністративну відповідальність, який визначає діяння як адміністративне правопорушення, посилює адміністративну відповідальність чи іншим чином погіршує становище особи, на особу, яка вчинила відповідне діяння до набрання чинності таким законом або актом;

17) призначення за вчинений злочин чи адміністративне правопорушення більш суворого покарання, ніж передбачено за такий злочин чи адміністративне правопорушення законом або іншим нормативним актом про кримінальну чи адміністративну відповідальність, яке є явно неспівмірним із ступенем тяжкості вчиненого злочину або характером адміністративного правопорушення;

18) захоплення заручників;

19) інтернування;

20) гласний або негласний нагляд з боку репресивних органів;

21) призначення покарання за втечу з місця відбування покарання, якщо особа перебувала у місці відбування покарання внаслідок репресій;

22) позбавлення або обмеження виборчих, трудових, інших громадянських прав;

23) інші обмеження прав і свобод осіб, які були визнані соціально небезпечними для радянської влади, радянської держави чи радянського ладу, що здійснювалися репресивними органами, зокрема позасудовими органами, з мотивів, визначених цим Законом.

{Стаття 2 в редакції Закону № 2325-VIII від 13.03.2018 }