Стаття 8. Загальні вимоги до створення та внесення інформації про об’єкти реєстрів

1. Реєстрація об’єктів реєстрів, внесення інформації (змін до неї) здійснюється незалежно від місцезнаходження відповідних об’єктів, якщо інше не встановлено законом, згідно з яким створено відповідний реєстр.

Будь-які юридично значущі дії щодо об’єктів реєстрів можуть вчинятися виключно після їх державної реєстрації відповідно до цього Закону, крім випадків, визначених законом, а також якщо інформація про такі об’єкти створена та внесена до реєстрів та/або підтверджена документами відповідно до законодавства, що діяло на момент такого внесення та/або видачі таких документів, згідно з частиною другою цієї статті.

2. Інформація про об’єкти реєстрів, яка на момент перенесення не належить до реєстрових даних відповідних реєстрів, створених згідно із законодавством, не включається до складу реєстрових даних, а зберігається в таких реєстрах як інформативна (архівна) інформація.

Перенесення зазначеної інформації здійснюється:

1) держателем реєстру (за його рішенням) шляхом здійснення оцифрування, аналізу та валідації існуючої інформації та її носіїв, за результатами яких створюються відповідні електронні документи, автентифіковані у відповідному реєстрі.

За рішенням держателя реєстру перенесення інформації про об’єкти реєстру може бути реалізовано адміністратором;

2) публічним реєстратором під час надходження звернення про реєстрацію об’єкта реєстру, внесення інформації (змін до неї) або надання інформації про об’єкт, не зареєстрований у реєстрі відповідно до вимог цього Закону.

Публічний реєстратор під час проведення реєстраційних дій здійснює оцифрування, аналіз та валідацію існуючої інформації та її носіїв, за результатами яких вносить таку інформацію до відповідного реєстру.

Порядок верифікації, аналізу та валідації під час перенесення інформації про об’єкти реєстру та її носіїв визначається Кабінетом Міністрів України.