Стаття 4. Облік та списання військового майна

Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

{Наказ Міноборони № 81 , наказ МВС № 25 }

Порядок обліку, використання та списання майна для забезпечення руху опору здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 }

Під час дії воєнного стану командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має право своїм наказом списувати закріплене за військовою частиною майно незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України.

{Статтю 4 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Під час дії воєнного стану рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що закріплене за військовою частиною, приймається командиром цієї частини.

{Статтю 4 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеня, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

{Статтю 4 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

У разі втрати (знищення, руйнування) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення списується єдиним актом з описом події та переліком втраченого закріпленого за військовою частиною майна. Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події, за їх наявності, і подається на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України у тридцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Єдиний акт по списанню військового майна Головного управління розвідки Міністерства оборони України, майна військових частин підпорядкування Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, що було втрачено (знищено, зруйновано) внаслідок воєнних (бойових) дій подається на затвердження начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у тридцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Командувач виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту приймають рішення про затвердження або відмову у затвердженні єдиного акта у двадцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Строк перегляду рішень командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати п’ятнадцять днів.

{Статтю 4 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }