Стаття 9. Договір лобіювання

1. Суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара на підставі договору лобіювання, крім випадків, визначених абзацом другим цієї частини.

Юридичні особи - суб’єкти лобіювання, які є громадськими об’єднаннями, іншими неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, можуть здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами.

2. За договором лобіювання суб’єкт лобіювання зобов’язується на замовлення клієнта здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара, а клієнт зобов’язується сплатити суб’єкту лобіювання винагороду за таке лобіювання та/або відшкодувати суб’єкту лобіювання усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору лобіювання.

3. Клієнт при укладенні договору лобіювання в комерційних інтересах іншого бенефіціара повинен надати суб’єкту лобіювання повну, точну та достовірну інформацію, що свідчить про наявність згоди цього бенефіціара на укладення такого договору лобіювання в його комерційних інтересах.

4. Суб’єкт лобіювання повинен здійснювати лобіювання особисто.

У випадках, встановлених договором лобіювання, суб’єкт лобіювання має право покласти здійснення лобіювання на іншого суб’єкта лобіювання, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення договору.

5. Істотними умовами договору лобіювання є:

1) відомості про предмет договору лобіювання;

2) відомості про бенефіціара;

3) відомості про об’єкт лобіювання;

4) відомості про сферу лобіювання;

5) строк, на який укладається договір лобіювання;

6) ціна договору лобіювання (якщо договір лобіювання є відплатним).

6. У частині питань, не врегульованих цим Законом, до відносин за договором лобіювання застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України щодо надання послуг.

7. Забороняється встановлення розміру винагороди суб’єкта лобіювання залежно від результатів лобіювання.