Стаття 3. Правовий статус електронного цифрового підпису

Аналізуйте судовий акт: Відсутність доказів підписання електронним цифровим підписом заяви про приєднання до умов надання послуг, відомостей про особистий ключ підписувача , обумовили відмову в позові банку про стягнення заборгованості (ВГСУ справа № 916/16/16, 12.10.16)

Банк (позивач) просив стягнути з  ФОП (відповідач) 21 243, 77 грн. заборгованості по кредиту, 16 206, 64 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 17 770, 86 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 3 445, 95 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

На підтвердження укладення кредитного договору між сторонами спору позивач надав роздруківку електронної заяви, яка не містить підпису позичальника. На заяві вказано, що її підписано електронно-цифровим підписом у системі інтеренет-клієнт-банкінгу у Приват 24. При цьому, доказів укладення договору та видачі відповідачу електронно-цифрового підпису у системі інтеренет-клієнт-банкінгу у Приват 24 позивач до матеріалів справи не надав.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову банку, з чим погодились суд апеляційної інстанції та ВГСУ. Ці судові рішення базуються на наступних обставинах  і приписах чинного законодавства.

Положення ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України передбачають, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За положеннями ст.3 Закону України «Про електронно-цифровий підпис» електронний цифровий підпис за  правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий  підпис  підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

Сукупний аналіз вищенаведених положень законодавства вказує на те, що є обов'язковим укладання договору кредиту у письмовій формі, якою може бути укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Однак, на доведення своєї позиції щодо укладення із відповідачем кредитного договору у формі підписання заяви або приєднання до Умов та правил в електронному вигляді, позивач до матеріалів справи не надав належних доказів. Так, відсутня власне заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки із підписом відповідача, відсутні докази укладення між сторонами спору угоди щодо надання відповідачу доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк.

Таким чином, відсутні докази отримання відповідачем кредиту на договірній основі. Між тим, правовою підставою позову банку є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг», тоді як позивачем не доведено суду підставність користування відповідачем кредитними коштами банку.

Отже суд зазначив, що не вбачає підстав для користування відповідачем кредитними коштами на умовах договору, оскільки такий, навіть, у спрощений спосіб не укладався, з врахуванням чого позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту, нарахованих на основну заборгованість відсотків, заборгованості по комісії за користування кредитом, задоволенню судом не підлягають.

Оскільки судом встановлено, що у відповідача відсутній перед позивачем основний борг по кредиту та відсоткам, не підлягають судом задоволенню і позовні вимоги позивача про стягнення пені.