Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах

Аналізуйте судовий акт: Вимоги одностороннього руху застосовуються в разі наявності відповідних дорожніх знаків, забороняючих проїзд у певному напрямку, обов’язок встановлення яких НЕ покладено на водія (Справа № 216/6636/19)

Вимоги Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР) іноді можуть бути зарозумілими, проте не є суперечливими та регулюють всі відносини, що можуть виникнути у сфері дорожнього руху, у зв’язку із чим до останнього не може застосовуватись так зване звичаєве право. Проте цього не можна сказати про «оформлення» вказаних вимог у повсякденному житті, особливо щодо зовнішніх «проявів» організації дорожнього руху, обов’язок виконання чого лежить аж ніяк не на учасникові дорожнього руху, внаслідок чого останній не може нести будь-якої відповідальності, як кримінальної так і адміністративної.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, через рух на зустріч потоку транспортних засобів всупереч вимог дорожнього знаку 5.5 "Дорога з одностороннім рухом", внаслідок чого скоїв ДТП, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 виїжджаючи на вулицю Толстого в м. Кривий Ріг та рухаючись в бік вулиці Шевченка не був жодним чином обізнаний у забороні здійснення руху у цьому напрямку через відсутність відповідних дорожніх знаків, а навпаки керувався виключно дорожніми знаками 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, які знаходяться перед перехрестям з вулицею Кривбасівською.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив те, що ОСОБА_1 жодних вимог ПДР не порушував, оскільки рухався по дорозі в напрямку руху якого встановлено дорожній знак пріоритету 2.3 «Головна дорога», та не є відповідно до ч.2 ст. 27 ЗУ «Про дорожній рух» особою, відповідальною за організацію дорожнього руху, у зв’язку із чим не може бути притягнутий до відповідальності через неузгодженість та суперечність дорожнього знаку 5.5 "Дорога з одностороннім рухом", за вимогами якого дозволяється рух лише в одному напрямку, та дорожнього знаку пріоритету 2.3 «Головна дорога», який дозволяє рух у протилежному, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у рішенні від 06.06.19 у справі № 742/3127/16-ц.

Необхідно звернути увагу читачів на докази, якими захисник доводив правомірність дій ОСОБА_1, а саме на лист Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради, згідно якого в напрямку руху ОСОБА_1 по вул. Толстого в м. Кривий Ріг перед перехрестям з вулицею Кривбасівською дійсно розташовані дорожні знаки 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, що вказує на відсутність причинного зв`язку між діями особи, яка притягується до відповідальності, і наслідками, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією. Вказаний лист отримано на адвокатський запит.

Судом першої інстанції не було надано оцінки ні вказаному листу Департаменту розвитку інфраструктури міста Виконкому Криворізької міської ради, ні поясненням ОСОБА_1, за якими останній виїжджав з території ПП "Полімергазтепловодбуд", керуючись при цьому дорожніми знаками 1.2 Небезпечний поворот ліворуч. 1.32 Пішохідний перехід та 2.3 Головна дорога, що знаходились перед перехрестям з вулицею Кривбасівською в напрямку його руху, тобто дозволяли рух по вул. Толстого в напрямку до перехрестя з вул. Шевченка.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 вини у порушенні вимог знаку 5.5 ПДР України, а отже й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв’язку із чим скасував постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2019 року із закриттям провадження у справі.

Читайте статтю: Стаття 130 КУпАП: право на касаційне оскарження за практикою ЄСПЛ (частина 6)