Стаття 26. Винагорода за послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності

1. Винагорода суб’єкта аудиторської діяльності за надання послуг з аудиту фінансової звітності юридичній особі не повинна залежати від надання цій самій юридичній особі неаудиторських послуг, а також договірних відносин або домовленостей, не пов’язаних з наданням послуг з аудиту фінансової звітності.

2. Забороняється встановлення суми винагороди за надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності на підставі наперед визначених умов до результатів надання аудиторських послуг або результатів їх використання, зокрема залежно від висловленої думки в аудиторському звіті.

3. Якщо суб’єкт аудиторської діяльності, який здійснює обов’язковий аудит фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, протягом трьох і більше років поспіль надає такому підприємству, його материнській компанії та/або дочірнім підприємствам інші аудиторські (за виключенням інших обов’язкових завдань) та/або неаудиторські послуги, крім тих, що зазначені у частині четвертій статті 6 цього Закону, за умови що надання таких послуг не призводить до виникнення загроз щодо незалежності аудитора, сума винагороди за такі послуги не може перевищувати 70 відсотків середньої суми винагороди суб’єкта аудиторської діяльності протягом останніх трьох років поспіль за послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) від такого підприємства, що становить суспільний інтерес, його материнської компанії та/або дочірніх підприємств. Порядок та методика відповідного розрахунку затверджуються Радою нагляду.

{Частина третя статті 26 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }

4. Якщо загальна сума винагороди, отримана суб’єктом аудиторської діяльності від підприємства, що становить суспільний інтерес, за кожен з останніх трьох років поспіль перевищує 15 відсотків загальної суми його чистого доходу від надання послуг, суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний поінформувати про це аудиторський комітет підприємства і вжити заходів для забезпечення незалежності, узгоджених з аудиторським комітетом. При цьому аудиторський комітет може прийняти рішення про проведення контрольного огляду завдання іншим суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до цього Закону має право проводити аудит фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, до затвердження аудиторського звіту.

{Частина четверта статті 26 в редакції Закону № 2597-IX від 20.09.2022 }

5. Забороняється надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, якщо загальна сума винагороди, отримана від цього підприємства, щорічно перевищує 15 відсотків загальної суми чистого доходу від надання послуг таким суб’єктом аудиторської діяльності впродовж п’яти років поспіль.

6. Розрахунок загальної суми чистого доходу суб’єкта аудиторської діяльності для цілей частин четвертої та п’ятої цієї статті та частини третьої статті 29 цього Закону здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності щорічно в порядку та за методикою, затвердженою Радою нагляду.

{Статтю 26 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2597-IX від 20.09.2022 }