Прецедентне рішення Печерського суду: на Україні відновлено інститут «дослідчих перевірок»!

СЕНСАЦІЯ: прокуратура та поліція не зобов’язані більше в 24-годинний термін безумовно вносити повідомлення про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань!..

Як відомо, відповідно до частини 1 статті 214 Кримінально-процесуального кодексу України «слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування».

Та ж стаття в частині 3 передбачає, що «здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом».

Аналізуйте судовий акт: Рішення ЄСПЛ у справі Ю. Тимошенко

Досі «всі притомні люди» (і навіть не лише юристи!) розуміли це «так, як написано», а саме – що:

1) прокурор, слідчий не має права не вносити повідомлення про кримінальні правопорушення до ЄРДР;

2) будь-які «перевірки» викладених у заявах про кримінальні правопорушення фактів, здійснювані не в порядку досудового розслідування, є незаконними;

3) отже, пропуск 24-годинного строку внесення повідомлення про злочин до Єдиного реєстру у будь-якому випадку є правопорушенням.

Так, наприклад в аналізі судової практики оскарження бездіяльности слідчих щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення на відомому юридичному порталі ligazakon.ua зазначається, що «після набрання чинності 19 листопада 2012 року новим Кримінальним процесуальним кодексом України із законодавства було виключено інститут дослідчої перевірки та встановлено обов’язок слідчого протягом 24 годин з моменту надходження повідомлення про злочин вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань».

Аналізуйте судовий акт: Вирок Ю. Тимошенко у "газовій справі" ( суддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р. В).

Там само повідомляється, що суди «у задоволенні скарг відмовляли здебільшого з формальних причин» (таких, як відсутність довіреностей, коли скарга від імені потерпілого подається иншою особою, порушення процесуальних строків і т. д.).

«Правовий Інтернет» містить десятки публікацій зі взірцями скарг на бездіяльність посадових осіб правоохоронних органів, яка полягає в невнесенні повідомлень про злочини до ЄРДР, але практично – жодної інформації чи дискусії про те, як діяти, коли таку скаргу слідчий суддя не задовільняє.

Всі автори публікацій виходять, отже, із того, що дотримання формальних вимог до заяви про злочин та скарги на неналежне реагування на неї більш-менш ґарантовано ведуть до того, що слідчий суддя зобов’яже уповноважену особу розпочати досудове розслідування та внести відомості про нього до Реєстру.

Положення статті 303 КПК, яке передбачає, що ухвала суду за скаргою на дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не підлягає оскарженню, не було, таким чином, в даному разі на практиці проблємою.

У липні 2016 року суддя Печерського райсуду м. Києва Христина Гладун здійснила, втім, новацію правозастосування, що по суті є ревізією чинних норм КПК та може мати вагоме значення для подальшої судової практики.

А саме, встановила, що орган, на розгляді якого знаходиться заява про злочин, замість негайного її внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування має «визначитись чи містить вона достатні відомості про можливе вчинення правопорушень і, в залежності від встановленого, прийняти рішення про подальший рух вказаної заяви». Не більше й не менше!

Аналізуйте судовий акт: Незаконнє звільнення Лозінського В. О. суддею Бориспільського міськрайонного суду Вознюком С. М.

Тобто, віднині судом визнається за поліцією право НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД «визначатися»: вносити до ЄРДР заяву про кримінальний злочин, чи ні!

А за Прокуратурою – відсилати отримані заяви про злочини до поліції для «перевірки» БЕЗ внесення відомостей про них до Реєстру…

От вам і «скасування інституту дослідчих перевірок»!.. Не пройшло, як то кажуть, і чотирьох років, і…

Сама ухвала з «безпрецедентними прецедентними висновками» – нижче.

«Ухвала оскарженню не підлягає.» Читай: «писати можна все, що завгодно…»

Згадайте новину: Ностальгія? Генпрокурор Луценко посидів на нарах, відвідавши свою колишню камеру в СІЗО

Підставою її винесення став розгляд моєї скарги, як голови Центрального Координаційного Комітету Всеукраїнської профспілки «Народна солідарність», на бездіяльність Прокуратури міста Києва щодо внесення до Єдиного реєстру та початку досудового розслідування заяви про перешкоджання законній діяльності профспілки в АТ «Укрексімбанк», що є злочином, передбаченим ст. 170 ККУ…

З нею можна ознайомитись ТУТ…

Суддя Х.А. Гладун