П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до позачергового з'їзду адвокатів України (далі - З'їзд) в особі Ради адвокатів України, членів Вищої ради юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Голови Верховної Ради України ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення відсутності повноважень,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення З'їзду від 27 квітня 2014 року про призначення на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4. (далі - рішення З'їзду);

- визнати протиправними дії Голови Верховної Ради України ОСОБА_5 щодо приведення до присяги 16 травня 2014 року членів Вищої ради юстиції вищезазначених осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4.;

- визнати відсутність повноважень у членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4.

Суди встановили, що 28 лютого 2014 року на черговому засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийнято рішення № 1 про скликання З'їзду на 26 квітня 2014 року у м. Києві.

Рішенням від 28 лютого 2014 року № 23 рішення № 1 скасовано в частині місця проведення З'їзду та визначено місцем проведення м. Одесу.

2 квітня 2014 року на засіданні Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України вирішено до порядку денного З'їзду включити такі питання:

- затвердження Регламенту З'їзду адвокатів України;

- затвердження кошторису Національної асоціації адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- внесення змін до статутних документів Національної асоціації адвокатів України; положень про Раду адвокатів України, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури; Правил адвокатської етики;

- прийняття резолюції з питань захисту прав адвокатів.

24 квітня 2014 року Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийняла рішення про включення до порядку денного З'їзду питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції.

27 квітня 2014 року З'їздом прийнято оскаржуване рішення про обрання на посади членів Вищої ради юстиції адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4., а 16 травня 2014 року останніх на засіданні Верховної Ради України приведено до присяги.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 вересня 2014 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення З'їзду; визнав відсутність повноважень членів Вищої ради юстиції у адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та судді господарського суду міста Києва ОСОБА_4. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 грудня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулися із заявами про його перегляд Верховним Судом України.

У своїй заяві ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким провадження у цій справі закрити. На обґрунтування заяви додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року (№ К/800/26021/13), яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права.

ОСОБА_3 у заяві просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року та 12 лютого 2015 року (№№ К/800/26021/13, К/800/50705/14 відповідно), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 54 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), статті 18 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон № 22/98-ВР) та статті 157 КАС.

Виконуючи обов'язок щодо усунення неоднакового застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що з оскаржуваної ухвали та доданого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до заяв рішення Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року (№ К/800/26021/13) убачається неоднакове застосування норм матеріального права, зокрема, частини п'ятої статті 54 Закону № 5076-VI.

Проте аналіз рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та його рішення, копію якого надано для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права.

У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення З'їзду, оскільки воно прийнято поза межами строку, встановленого рішенням Ради адвокатів України від 28 лютого 2014 року, та всупереч цьому рішенню. При цьому Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України при прийнятті рішення 24 квітня 2014 року про включення до порядку денного З'їзду питання щодо призначення членів Вищої ради юстиції порушила імперативні строки, встановлені частиною п'ятою статті 54 Закону № 5076-VI, якою передбачено, що про день, час і місце початку роботи з'їзду адвокатів України та питання, що вносяться на його обговорення, адвокати повідомляються не пізніш як за двадцять днів до дня початку роботи з'їзду.

Проте у рішенні Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2013 року (№ К/800/26021/13), наданому заявниками на підтвердження неоднакового правозастосування, цей суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхнім висновком про правомірність оскаржуваного рішення установчого з'їзду адвокатів України від 17 листопада 2012 року про включення до порядку денного цього з'їзду питання щодо припинення повноважень ОСОБА_4 як члена Вищої ради юстиції та дострокове припинення цих повноважень, оскільки розгляд питання про встановлення порушення з боку ОСОБА_4 як члена Вищої ради юстиції пункту 8 частини першої статті 8 Закону № 22/98-ВР (порушення присяги або аморального вчинку) було прийнято з'їздом адвокатів України як колегіальним органом з дотриманням процедури його обговорення та на підставі відкритого звернення делегатів цього з'їзду, які звернулися з цими зверненнями до установчого з'їзду адвокатів України 11 та 15 жовтня 2012 року.

Отже, у вищезазначених справах в одному випадку, як встановили суди, оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням імперативного строку, встановленого частиною п'ятою статті 54 Закону, і тому визнане судами неправомірним, а в іншому випадку оскаржуване рішення, як встановили суди, прийняте на підставі відкритих звернень делегатів відповідача та, відповідно, встановлення відповідачем порушення членом Вищої ради юстиції ОСОБА_4 пункту 8 частини першої статті 8 Закону № 22/98-ВР (порушення присяги або аморального вчинку), і тому визнане судами правомірним.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію рішення суду касаційної інстанції в якій додано до заяв.

Надану ОСОБА_3 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року (№ К/800/50705/14) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не може взяти до уваги, оскільки у цій справі вирішувався спір щодо дій Ради адвокатів України, пов'язаних із реалізацією функцій адвокатського самоврядування, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції на підставі норм процесуального права скасував рішення судів попередніх інстанцій, провадження у справі закрив виходячи з того, що органи адвокатського самоврядування (збори адвокатів, конференції) їхні уповноважені особи (головуючі на зборах, конференціях, члени (делегати)) при здійсненні ними дій чи бездіяльності, прийнятті рішень, пов'язаних із реалізацією функцій адвокатського самоврядування, не відносяться до суб'єктів владних повноважень.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький М.І. Гриців О.В. Кривенда П.В. Панталієнко І.Л. Самсін