ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (далі - Товариство) до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року Товариство звернулось із позовом до Інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 9 січня 2013 року № 0000018812 (далі - Рішення) про зменшення Товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за декларацією за I півріччя 2012 року в розмірі 80 769 477 грн.

На обґрунтування позовних вимог послалося на безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 20 грудня 2012 року № 579/15-0/05393043 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання достовірності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за податковою декларацією за I півріччя 2012 року публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (код за ЄДРПОУ 05393043)» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято спірне Рішення, що винесене без урахування фактичних обставин справи та з порушенням приписів податкового законодавства.

Суди встановили, що відповідач провів позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питання достовірності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за податковою декларацією за I півріччя 2012 року, за результатами якої склав Акт перевірки, яким встановив порушення позивачем норм підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України (далі -ПК), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток за I півріччя 2012 року в сумі 80 769 477 грн.

9 січня 2013 року на підставі висновків, зазначених в Акті перевірки, відповідач прийняв оскаржуване Рішення, яким зменшив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за податковою декларацією за I півріччя 2012 року на суму 80 769 477 грн. За результатами адміністративного оскарження вказане Рішення залишено без змін.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 6 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Товариство просить скасувати рішення суду касаційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства задовольнити.

На обґрунтування заяви додано копію рішення Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2014 року, яке, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 ПК.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погодився з їхніми висновками про обґрунтованість висновків Інспекції про порушення Товариством абзацу другого підпункту 153.2.6 пункту 153.2 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2590/ed_2014_05_20/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 153 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2565/ed_2014_05_20/pravo1/T102755.html?pravo=1>, оскільки Товариство впродовж періоду, що перевірявся, реалізовувало продукцію власного виробництва - корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», яка є пов'язаною особою з позивачем в розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК, бо володіє 99,42 % статутного фонду Товариства, за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, в результаті чого відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу, що було підтверджено відповідною документацією.

Водночас у наданому для порівняння рішенні Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2014 року (справа № К/800/48229/13) касаційний суд у подібних відносинах погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів факт пов'язаності осіб між позивачем і контрагентом - фірмою «NF TRADING AG» та факт реалізації продукції позивачем за цінами, меншими за звичайні. Крім того, з огляду на висновки судової економічної експертизи та положеннях ПК, суди визнали правомірним визначення позивачем об'єкта оподаткування з податку на прибуток за II квартал 2011 року, а висновки відповідача про порушення позивачем підпункту 153.2.6 пункту 153.2 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2590/ed_2014_05_20/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 153 ПК <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2565/ed_2014_05_20/pravo1/T102755.html?pravo=1> - необґрунтованими.

Аналіз наведених рішень касаційного суду не дає підстав вважати, що він неоднаково застосував норми матеріального права, оскільки ухвалення протилежних рішень стало наслідком встановлення судом під час розгляду цих справ різних фактичних обставин щодо пов'язаності осіб, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховий Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.А. Коротких П.В. Панталієнко О.В. Кривенда І.Л. Самсін В.В. Кривенко О.О. Терлецький