Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України (далі - ДМСУ), Херсонської митниці ДМСУ (правонаступницею якої є Херсонська митниця Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДМСУ та Митниці, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив: скасувати наказ ДМСУ від 10 лютого 2012 року № 279-к «Про припинення перебування на державній службі» (далі - наказ № 279-к) та поновити його на посаді начальника відділу митного оформлення Митниці; стягнути з Митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що його звільнено всупереч статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Статут), з огляду на те, що Митниця службове розслідування не провела, а посилання в спірному наказі на пункт 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) є безпідставним, оскільки жодного порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга) він не допустив.

Митниця проти позову заперечила, при цьому зазначила, що припинення державної служби за порушення Присяги не є видом дисциплінарного стягнення, а тому Статут до спірних правовідносин не застосовується.

Суди встановили, що звільнення ОСОБА_1 мотивовано тим, що відповідно до наказу ДМСУ від 27 січня 2012 року № 59 «Про проведення службової перевірки» була проведена перевірка з метою з'ясування обставин дотримання посадовими особами Митниці вимог законодавства та інших нормативно-правових актів з питань митної справи під час здійснення митного контролю та оформлення товарів у митному режимі «експорт», за результатами якої встановлено незабезпечення належної організації роботи та контролю з боку позивача за діяльністю головного інспектора митного поста «Херсон-центральний» Іщенка О.С. під час здійснення митного контролю та оформлення експорту товарів за вантажною митною декларацією від 17 січня 2012 року № 508000009/2012/000264, що стало причиною порушення вимог законодавства з питань митної справи та свідчить про несумлінне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків. Тож, оскільки за висновком відповідача позивач порушив Присягу при виконанні своїх службових обов'язків, то відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII його перебування на державній службі в митних органах України припинено.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 22 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, позов задовольнив частково: скасував наказ № 279-к в частині припинення з 10 лютого 2012 року перебування на службі в митних органах ОСОБА_1 - начальника відділу митного оформлення Митниці; поновив позивача на зазначеній посаді з 13 лютого 2012 року; постановив стягнути з Митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6354 грн 60 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 листопада 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Митниця з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України, у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 листопада 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування заяви додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2013 року (№ К/9991/58349/12, К/9991/60995/12), яка, на її думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява Митниці не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їхнім висновком про те, що: факт порушення позивачем Присяги не доведено; позивач не порушував Присягу державного службовця, оскільки він не виконував обов'язки начальника митного поста «Херсон-центральний», а тому він не має нести відповідальність за вчинки посадових і службових осіб цього підрозділу і стан службової дисципліни в ньому. При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що звільнення позивача відбулося з порушенням Статуту (а саме - звільненню не передувало службове розслідування).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України, яку додано на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що проведеним Рівненською митницею Міністерства доходів і зборів України службовим розслідуванням встановлено факт несумлінного виконання позивачем своїх посадових обов'язків, що є несумісним із званням державного службовця. Тому припинення перебування позивача на державній службі з підстави порушення Присяги є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Аналіз судового рішення, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи заяву, дає підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі, не подібні до спірних відносин у справі, що розглядається, оскільки вищевказані рішення ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копія рішення суду касаційної інстанції в якій додано до заяви.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом України, не підтвердилися, у задоволенні заяви

Митниці слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Херсонської митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кривенко

Судді: О.Ф. Волков О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. ТерлецькийМ.І. Гриців О.В. Кривенда П.В. Панталієнко І.Л. Самсін