Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гуменюка В.І., суддів:Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава 2007» до Головного управління Держземагенства у Полтавській області, ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава 2007» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Полтава 2007» (далі - ТОВ «Полтава 2007) звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 травня 2011 року між ним та Лохвицькою районною державною адміністрацією (далі - Лохвицька РДА) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 919,36 га на строк 12 років, що розташована на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області. 21 листопада 2012 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки в новій редакції, за умовами якого ТОВ «Полтава 2007» отримало в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 899,7715 га на строк до 20 травня 2023 року, що розташовані за вказаною адресою. Проте протягом 2014 року Головне управління Держземагенства у Полтавській області (далі - ГУ Держземагенства у Полтавській області) передало в оренду ОСОБА_5 земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 613,614 га, які розташовані на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, із земель, що передані в оренду ТОВ «Полтава 2007».

Посилаючись на те, що предметом договорів оренди землі, укладених між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_5, є земельні ділянки, раніше передані в оренду позивачу, а також що зазначені договори укладені з порушенням норм чинного законодавства щодо передачі їх в оренду для ведення фермерського господарства, ТОВ «Полтава 2007» просило визнати недійсними 31 договір оренди земельних ділянок, укладені 28 липня, 12 серпня, 3 жовтня, 4, 6, 14, 21 листопада та 9 грудня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_5, і заборонити відповідачам перешкоджати володіти та користуватись спірними земельними ділянками до припинення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ «Полтава 2007».

Лохвицький районний суд Полтавської області рішенням від 19 червня 2015 року відмовив у задоволенні позову ТОВ «Полтава 2007».

Апеляційний суд Полтавської області 7 жовтня 2015 року рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов ТОВ «Полтава 2007» задовольнив частково, визнав недійсними 31 договір оренди земельних ділянок, укладені 28 липня, 12 серпня, 3 жовтня, 4, 6, 14, 21 листопада та 9 грудня 2014 року між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_5, відмовив у задоволенні решти позову.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 17 лютого 2016 року касаційні скарги ОСОБА_5 та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області задовольнив, рішення Апеляційного суду Полтавської області від 7 жовтня 2015 року скасував, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 19 червня 2015 року залишив у силі.

У листопаді 2016 року до Верховного Суду України звернулось ТОВ «Полтава 2007» із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У зв'язку із цим заявник просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року та залишити в силі рішення Апеляційного суду Полтавської області від 7 жовтня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

Суди установили, що на підставі рішення Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області від 6 травня 2011 року ТОВ «Полтава 2007» погоджено передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 919,36 га.

24 травня 2011 року між Лохвицькою РДА та ТОВ «Полтава 2007» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, загальною площею 919,36 га строком на 12 років.

Розпорядженням голови Лохвицької РДА від 23 червня 2011 року ТОВ «Полтава 2007» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками на умовах оренди загальною площею 919,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

На підставі розпорядження голови Лохвицької РДА від 25 червня 2011 року ТОВ «Полтава 2007» надано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 919,36 га, що розташовані на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, на строк до 20 травня 2023 року.

Розпорядженням голови Лохвицької РДА від 29 жовтня 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ТОВ «Полтава 2007» на користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 899,7715 га ріллі із земель запасу на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, та внесено зміни до розпорядження від 25 червня 2011 року в частині розміру земельної ділянки з 919,36 га на 899,7715 га.

21 листопада 2012 року між Лохвицькою РДА та ТОВ «Полтава 2007» укладено договір оренди земельної ділянки в новій редакції, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Яхниківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, загальною площею 899,7715 га на строк до 20 травня 2023 року.

21 листопада 2012 року між сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно з технічною документацію загальний розмір наданої в оренду земельної ділянки складається із 48 земельних ділянок.

Державну реєстрацію договору оренди, укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ «Полтава 2007», не проведено.

Після 1 січня 2013 року правом на розпорядження землями державної та комунальної власності наділено ГУ Держземагенства у Полтавській області.

26 лютого 2014 року до ГУ Держземагенства у Полтавській області звернувся ОСОБА_5 із заявами про надання йому дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства з метою створення фермерського господарства.

ГУ Держземагенства у Полтавській області надало дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 613,614 га, що входять до складу спірних земельних ділянок, ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства та затвердило розроблені проекти, а також уклало з ним 28 липня, 12 серпня, 3 жовтня, 4, 6, 14, 21 листопада та 9 грудня 2014 року 31 договір оренди землі строком на 49 років. Зазначені договори зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших речових прав.

ТОВ «Полтава 2007» зверталося до суду з позовом до ГУ Держземагентства у Полтавській області про визнання укладеного ним з Лохвицькою РДА договору оренди земельної ділянки дійсним, скасування розпоряджень ГУ Держземагентства у Полтавській області про надання дозволу на розробку земельної документації ОСОБА_5

Господарський суд Полтавської області рішенням від 2 грудня 2014 року відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Полтава 2007».

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 11 березня 2015 року визнав недійсними та скасував накази ГУ Держземагентства у Полтавській області про надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою земельних ділянок.

Вищий господарський суд України постановою від 11 червня 2015 року скасував постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2015 року та залишив у силі рішення Господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2014 року.

Відхиляючи касаційні скарги ОСОБА_5 та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ТОВ «Полтава 2007». При цьому суд зазначив, що оскільки державну реєстрацію договору оренди, укладеного між Лохвицькою РДА та ТОВ «Полтава 2007», не проведено, то після 1 січня 2013 року розпоряджатися спірними землями мало право ГУ Держземагенства у Полтавській області, яке у 2014 році надало ОСОБА_5 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 613,614 га та уклало з ним 31 договір оренди земельних ділянок строком на 49 років. Зазначені договори зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших речових прав. ТОВ «Полтава 2007» зверталося з позовом до ГУ Держземагентства у Полтавській області про визнання укладеного між ним та Лохвицькою РДА договору оренди землі дійсним, скасування розпоряджень ГУ Держземагентства у Полтавській області про надання дозволу на розробку земельної документації ОСОБА_5, проте рішенням Господарського суду Полтавської області від 2 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову відмовлено. Крім того, при зверненні ОСОБА_5 із заявами про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ним дотримано необхідні вимоги для подачі документів, у його діях відсутні порушення законодавства. Оскаржувані договори оренди укладені із ОСОБА_5 як із фізичною особою, відповідно до п. 29 цих договорів він має право самостійно господарювати на землях з дотриманням умов таких договорів. У матеріалах справи відсутні докази про передачу орендарем указаних земель будь-якому господарству в установленому законом порядку.

Заявник зазначає, що суд касаційної інстанції під час розгляду справ з подібними предметами спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими судом фактичними обставинами й однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу судових рішень у цих справах.

На обґрунтування підстав для перегляду Верховним Судом України судового рішення ТОВ «Полтава 2007» надало ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2016 року.

У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 вересня 2016 року суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про задоволення позову та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. При цьому суд установив, що відповідачу надано спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства з порушенням статті 123 ЗК України та статей 7, 124 Закону України «Про фермерське господарство», оскільки в його заявах-клопотаннях не наведено обґрунтованих підстав можливого ведення фермерського господарства без наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі, не визначено кількості членів господарства, крім того встановлено інші порушення процедури передачі землі в оренду, що унеможливило створення відповідачем фермерського господарства та оброблення протягом року великих площ земель.

Отже, надане для порівняння судове рішення та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року, про перегляд якої подано заяву, постановлені у справах з різними фактичними обставинами.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Полтава 2007» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року.

Керуючись статтями 355, 3603 , 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава 2007» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий: В.І. Гуменюк

Судді: Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк