П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_11 до Верховної Ради України про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_11 звернувся до Вищого адімінстративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просив визнати нечинним рішення Верховної Ради України у формі відповіді Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України (далі - Комітет) щодо роз'яснення норм статті 41, частини другої статті 40, частини другої статті 43 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» (далі -

Закон № 1058-IV).

На обґрунтування позову зазначив, що не згоден з відповіддю голови Комітету на його звернення. Просив визнати відповідь недійсною та зобов'язати відповідача дати роз'яснення норм частини другої статті 40, частини другої статті 43 Закону № 1058-IV.

Вищий адміністративний суд України постановою від 19 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовив.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що Верховна Рада України при розгляді звернення позивача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і права позивача порушені не були.

Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2014 року, ОСОБА_11 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення - про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити з таких підстав.

Як установив Вищий адміністративний суд України, 2 квітня 2014 року ОСОБА_11 звернувся до Верховної Ради України щодо надання йому офіційного роз'яснення положень статті 43 Закону № 1058-IV стосовно врахування заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та вказати, на підставі якої статті

Закону № 1058-IV визначається коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії.

Комітет листом від 12 травня 2014 року № 04-28/17-155 надав відповідь на його звернення, в якому роз'яснив норми статті 43

Закону № 1058-IV стосовно врахування заробітної плати (доходу) при перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, та на підставі якої статті зазначеного Закону визначається коефіцієнт заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Статтею 89 Основного Закону України визначено, що Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України та обирає голів, перших заступників, заступників голів та секретарів цих комітетів.

Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради України, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом.

Так, відповідно до статті 1 Закону України від 4 квітня 1995 року № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (далі -

Закон № 116/95-ВР) комітет Верховної Ради України (далі - комітет) - орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.

Частиною третьою статті 21 зазначеного Закону встановлено, що комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України. Такі роз'яснення не мають статусу офіційного тлумачення.

Згідно зі статтею 22 Закону № 116/95-ВР звернення, що надходять до комітетів, розглядаються головою комітету або за його дорученням першим заступником, заступником, головами підкомітетів чи іншими членами комітету в порядку та терміни, визначені законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що Верховна Рада України при розгляді звернення позивача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає підстав для скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2014 року, а отже, у задоволенні заяви ОСОБА_11 слід відмовити.

Керуючись частиною шостою статті 171-1, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_11 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців П.В. ПанталієнкоМ.Б. Гусак О.Б. ПрокопенкоО.А. Коротких І.Л. СамсінО.В. Кривенда О.О. Терлецький В.Л. Маринченко