Історія справи
Постанова ВСУ від 10.03.2015 року у справі №21-640а14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (далі - Сільрада) до голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - РДА), треті особи: приватне сільськогосподарське підприємство (далі - ПСП) «Агрофірма «Восток», ПСП «Агрофірма «Союз», відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у Бердянському районі Запорізької області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року Сільрада звернулась до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просила: визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючого обов'язки голови РДА Кеди С.І. від 1 липня 2009 року № 380 «Про передачу в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП «Колос» на території Андрівської сільської ради» (далі - розпорядження № 380); визнати відсутність компетенції (повноважень) у голови РДА щодо визнання невитребуваними земельних ділянок (паїв), переданих у приватну власність.
Суди встановили, що рішенням Сільради від 2 квітня 2009 року № 6 земельні ділянки колишнього КСП «Колос» (за списком) загальною площею 88,08 га визнано невитребуваними та прийнято до управління Сільради.
Невитребувані земельні ділянки (10,5 паїв) цим же рішенням Сільради надано в оренду ПСП «Агрофірма «Союз» на строк - до моменту отримання їх власниками державних актів про право власності на земельні ділянки.
3 квітня 2009 року між сільрадою та ПСП «Агрофірма «Союз» укладені договори оренди земельних часток (паїв).
Розпорядженням № 380 ці ж земельні ділянки КСП «Колос» визнано невитребуваними, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ПСП «Агрофірма «Восток» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення та передано в оренду терміном на 8 років ПСП «Агрофірма «Восток».
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 30 травня 2011 року в задоволені позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 квітня
2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від
11 вересня 2014 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про часткове задоволення позовних вимог: скасував розпорядження № 380, в іншій частині позову відмовив.
Суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про те, що спірне рішення відповідача прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, але без з'ясування фактичної приналежності земельних ділянок.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від
11 вересня 2014 року, ПСП «Агрофірма «Восток» звернулося із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме через неоднакове застосування положень статті 5 Конституції України та статей 2, 5 Земельного кодексу України.
На обґрунтування заяви воно додало копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2014 року (справа № К/800/8628/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Дністер-Агро» до голови Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: Майдан-Чернелівецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, ТОВ «СХК Вінницька промислова група», про визнання протиправним та скасування розпорядження), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове правозастосування.
Допускаючи цю справу до провадження Верховного Суду України. Вищий адміністративний суд України виходив із того, що у цьому випадку має місце неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, що переглядається, спір виник між Сільрадою та головою РДА з приводу здійснення їх повноважень щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками (паями). Оскільки цей спір виник між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації їхньої компетенції у сфері управління, то він має публічно-правовий характер.
Натомість у справі, копію рішення в якій надано на підтвердження неоднакового правозастосування, з позовом за захистом порушеного цивільного права звернулося товариство у зв'язку з тим, що спірним розпорядженням районної державної адміністрації земельні ділянки передано в оренду не йому, а іншій юридичній особі.
Таким чином, оскільки предмет спору та підстави позову, суб'єктний склад учасників відносин не є тотожними у справі, що розглядається, та у справі, копію рішення в якій додано на підтвердження наведених у заяві доводів, то підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права немає.
Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Восток» відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийВ.В. Кривенко Судді:О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін О.О. Терлецький