Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2014 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Шицького І.Б., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 1 липня 2013 року у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») про стягнення суми,

встановила:

До Верховного Суду України звернулося ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 1 липня 2013 року у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012.

Заяву мотивовано тим, що зокрема у справах № 910/16351/13, № 902/950/13 і № 922/2339/13 Вищий господарський суд України, застосувавши до спірних правовідносин ті самі норми матеріального права, дійшов висновку про те, що при укладенні договорів, якими змінено спосіб виконання зобов'язань за договорами про газопостачання (а у справі № 922/2339/13 - про поставку електроенергії), сторони лише організували взаєморозрахунки із заборгованості за природний газ, відтак, зобов'язання за цим правочином не є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін і Міністерства юстиції України, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 30 серпня 2011 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) і ПАТ «Київенерго» (покупець) укладено договір № 06/11-1213БО-41 поставки природного газу Житлотеплоенерго Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі - договір поставки природного газу).

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору постачальник передає покупцю в період з 6 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 7 377,867 тис. куб. м.

Пункт 4.1 договору поставки природного газу передбачає, що оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку: за серпень 2011 року - протягом 3 банківських днів з дати укладання цього до договору; за вересень 2011 року: оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплати в розмірі по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором (пункт 7.1 договору поставки природного газу).

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу у разі порушення покупцем умов пункту 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання укладеного між сторонами договору поставки природного газу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» поставило ПАТ «Київенерго» протягом серпня-вересня 2011 року природний газ на суму 18 668 576,47 грн з урахуванням вартості його транспортування (згідно з актами передачі - приймання природного газу), проте ПАТ «Київенерго» у порушення своїх зобов'язань за поставлений природний газ у строки, передбачені договором поставки природного газу, не розрахувалося.

Судами також установлено, що 30 листопада 2012 року між сторонами у справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві, Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та НАК «Нафтогаз України» укладено договір № 311/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами держаної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - договір про організацію взаєморозрахунків), предметом якого була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2012 року № 517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Положеннями пункту 7 договору про організацію взаєморозрахунків передбачено, що ПАТ «Київенерго» перераховує на рахунок ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» кошти у сумі 18 668 576,47 грн, у тому числі податок на додану вартість 310 600,75 грн, для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 30 серпня 2011 року № 06/11-1213БО-41 за 2011 рік.

За змістом підпунктів 2, 3 пункту 11 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після нарахування коштів на їх рахунок, а сторона остання - на сплату податкових зобов'язань перед бюджетом та на її поточний рахунок, відкритий у публічному акціонерному товариству «Ощадбанк», для подальшого спрямування цих коштів на проведення розрахунків з постачальником імпортованого природного газу.

Залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2013 року, а відповідно і рішення господарського суду міста Києва від 23 січня 2013 року про відмову у задоволенні позову ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що після укладення договору про організацію взаєморозрахунків відбулася новація, і первісне зобов'язання припинилося.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно з частиною 2 статті 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Тобто характерним для новації є саме укладення нового зобов'язання, а не зміна його частини, що є підставою для припинення попереднього зобов'язання, при цьому нове зобов'язання укладається між тими ж сторонами. Договір про організацію взаєморозрахунків таких ознак не містить.

Однак слід погодитися з висновками суду касаційної інстанції про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу.

Отже, для застосування санкцій, передбачених підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 договору поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 16 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.

За таких обставин у задоволенні заяви ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 1 липня 2013 року слід відмовити.

Керуючись статтями 11123, 11124, 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.П. Барбара

Судді: М.І. Балюк І.С. Берднік В.С. Гуль Т.Є. Жайворонок І.Б. Шицький