Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.05.2019 року у справі №761/29213/18
Ухвала ВП ВС від 07.10.2019 року у справі №761/29213/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 761/29213/18

Провадження № 14-541 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення гарантованої суми вкладу, 3 % річних та інфляційних витрат за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Падалка Костянтин Вікторович, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року, постановлену суддею Притулою Н. Г., та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) і просив стягнути з Фонду на користь позивача гарантовану суму вкладу у розмірі 200 000, 00 грн, 16 175,00 грн як 3 % річних та 73 833,72 грн - інфляційних витрат.

2. Позов мотивований тим, що 09 липня 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» (далі - ПАТ «Радикал Банк») та ОСОБА_1 був укладений договір банківського рахунку № 18106 /П 1 980 (далі - договір банківського рахунку). Цього ж дня позивач здійснив поповнення рахунку власними коштами на суму 200 000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 5238 від 09 липня 2015 року.

3. На підставі постанови Правління Національного банку України від 09 липня 2015 року № 452/БТ «Про віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09 липня 2015 року № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Радикал Банк», згідно з яким у ПАТ «Радикал Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці, який згодом був продовжений на один місяць - по 09 листопада 2015 року включно.

4. У зв`язку з прийняттям Фондом рішення від 09 листопада 2015 року № 203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 13 листопада 2015 року розпочав виплати коштів вкладникам. Для отримання гарантованої суми вкладники ПАТ «Радикал Банк» з 13 листопада 2015 року до 24 грудня 2015 року включно могли звернутись до установ банку-агента - Публічного акціонерного товариства «БАНК «КРЕДИТ ДНІПРО» (далі- ПАТ «Банк Кредит Дніпро»).

5. При зверненні ОСОБА_1 як вкладника до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» йому було повідомлено, що інформацію про його банківський вклад згідно договору банківського рахунку не було внесено до реєстру на виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами.

6. Позивач звернувся із заявами від 18 листопада 2015 року про виплату гарантованої суми до ПАТ «Радикал Банк» та до Фонду. У відповідь ОСОБА_1 отримав повідомлення про визнання трансакції нікчемною, яке було направлене поштою за підписом уповноваженої особи Фонду Савельєвої А. М.

7. З метою захисту невизнаних уповноваженою особою Фонду прав вкладника за відповідним договором банківського рахунку, позивач звернувся до суду.

8. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Савельєвої А. М., третя особа - Фонд, про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

9. На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача - Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування, на що йому було відмовлено, тому ОСОБА_1 звернувся із зазначеним вище позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, провадження у справі закрито.

11. Судові рішення мотивовані тим, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI)), а тому вбачається, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

12. У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Cуду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

13. Зокрема, касаційна скарга мотивована тим, що, закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції неправильно застосували до спірних правовідносин пункт 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та дійшли помилкового висновку, що цей спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

14. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року, крім іншого, відкрите касаційне провадження у справі.

15. 31 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі позивача доводів, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України. Згідно із цією нормою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

16. 01 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

17. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

18. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

19. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

20. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

21. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

22. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

23. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

24. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

25. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

26. Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

27. Разом з тим відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

28. З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

29. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

30. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

31. Помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

32. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

33. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом № 4452-VI. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

34. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

35. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

36. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

37. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

38. На підставі частин першої та другої статті 6 цього Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

39. Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

40. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).

41. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; уповноважена особа Фонду формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

42. Відповідно до частини першої статті 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

43. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

44. Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI. Для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.

45. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правовідносини між Фондом і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.

46. У цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.

47. Отже, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону № 4452-VI не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такий висновок відповідає постановам Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 6 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц).

48. Спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб`єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Фонд (його уповноважена особа) у таких правовідносинах виконує не владні управлінські функції, а здійснює представництво інтересів банку-відповідача як сторони відповідного договору.

49. У цій справі позивач просив стягнути з Фонду кошти у межах установленого законом граничного розміру відшкодування за вкладом.

50. Вимоги ж про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних звернені позивачем до Фонду та стосуються безпосередньо правомірності дій останнього, пов`язаних із виплатою ОСОБА_1 відшкодування за вкладами, відповідно також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116 цс 19) та Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 761/11256/17 (провадження № 61-31354 сво 18).

51. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ця справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

52. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним та згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

53. Виходячи з викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення вказаної касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Щодо судових витрат

54. Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

55. Оскільки суд касаційної інстанції не змінив рішення і не ухвалив нового, а дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати у такому випадку розподілу не підлягають.

56. Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 402-404, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач /підпис/В. В. ПророкСудді: /підпис/Н. О. Антонюк /підпис/О. Р. Кібенко /підпис/С. В. Бакуліна /підпис/В. С. Князєв /підпис/В. В. Британчук /підпис/Н. П. Лященко /підпис/Ю. Л. Власов /підпис/О. Б. Прокопенко /підпис/М. І. Гриців /підпис/Л. І. Рогач /підпис/Д. А. Гудима /підпис/О. М. Ситнік /підпис/Ж. М. Єленіна /підпис/О. С. Ткачук /підпис/О. С. Золотніков /підпис/В. Ю. Уркевич /підпис/ /підпис/О. Г. Яновська /підпис/ /підпис/