ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 237/1459/17

Провадження № 13-19кс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді - доповідача Британчука В.В.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Холявчука А.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Генеральної прокуратури України Курапов М.В.,

розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою голови СФГ «Афродіта» на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,

установила:

Слідчий суддя Мар'їнського районного суду Донецької області ухвалою від 13 квітня 2017 року задовольнив клопотання прокурора та призначив у межах кримінального провадження № 42017051630000025 позапланову комплексну перевірку на предмет дотримання в діяльності СФГ «Афродіта» вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки та трудового законодавства.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 20 червня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами голови СФГ «Афродіта» на вказану вище ухвалу слідчого судді, оскільки, на думку суду, кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження в апеляційному порядку такого судового рішення.

Не погодившись із такою ухвалою апеляційного суду, голова СФГ «Афродіта» подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати цю ухвалу та призначити справу до нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Таке прохання мотивовано тим, що, як вважає скаржник, відмова апеляційного суду відкрити апеляційне провадження за скаргою на ухвалу слідчого судді суперечить загальним засадам кримінального провадження, передбаченим ст. 7 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 28 липня 2017 року за вказаною касаційною скаргою відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) та розпочав роботу Верховний Суд.

Відповідно до п. 4 § 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2018 року прийняв рішення про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду матеріалів провадження за касаційною скаргою голови СФГ «Афродіта» на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2017 року.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду 06 березня 2018 року постановила ухвалу, якою матеріали провадження за касаційною скаргою голови СФГ «Афродіта» передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 4341 КПК. Таке рішення аргументовано тим, що матеріали провадження містять виключну правову проблему та їх передача Великій Палаті необхідна для забезпечення розвитку права й формування єдиної правозастосовної практики. Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, колегія суддів послалася на наведене вище рішення апеляційного суду, зміст касаційної скарги (про те, що слідчий суддя, призначивши позапланову перевірку підприємства, постановив ухвалу, яку не передбачено жодною нормою кримінального процесуального закону, а отже оскарження цієї ухвали й розгляд скарги в апеляційному порядку має відбуватися згідно із загальними засадами кримінального провадження, передбаченими ст. 7 КПК), додатки до скарги (копії рішень різних судових інстанцій з різними правовими позиціями стосовно надання слідчими суддями дозволів на проведення перевірок за клопотанням слідчих і можливості оскарження таких дозволів в апеляційному порядку).

Крім того, про наявність такої проблеми, на думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду свідчить те, що колегія суддів Другої судової палати цього ж суду в постанові від 15 лютого 2018 року дійшла висновку про те, що ухвала слідчого судді про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства не підлягає апеляційному оскарженню, оскільки такий вид ухвал не входить до переліку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КПК.

Також цей висновок суперечить правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 12 жовтня 2017 року, згідно з яким у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують.

Провадження за касаційною скаргою голови СФГ «Афродіта» ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2017 року в кримінальному провадженні № 42017051630000025 прийняла на підставі ст. 434-2 КПК до розгляду Велика Палата ухвалою від 12 квітня 2018 року та призначила справу до касаційного розгляду на 23 травня 2018 року.

Заслухавши доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу в частині прохання скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, але вважав, що розгляд касаційної скарги належить до компетенції об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, перевіривши матеріали касаційного провадження, ВеликаПалата дійшла таких висновків.

Прийнявши кримінальне провадження за касаційною скаргою про перегляд ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження до свого розгляду, Велика Палата виходила з того, що справа містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду мала б компетенцію розглянути цю касаційну скаргу, якби вирішувалось питання про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об'єднаної палати (ч. 2 ст. 434-1 КПК) за умови відсутності правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України.

Оскільки йдеться про протилежність правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 12 жовтня 2017 року № 5-142кс(15)17 та позиції Касаційного кримінального суду, відображеної у постанові колегії суддів Другої палати від 15 лютого 2018 року № 51-448км17, то така протилежність може бути усунена лише шляхом розгляду касаційної скарги голови СФГ «Афродіта» на засіданні Великої Палати Верховного Суду.

Пунктом 7 § 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII встановлено, що у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, справа передається на розгляд Великої Палати Верховного суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Наведені правові норми мають своє відображення у пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене Главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст. 2 КПК.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній.

Частина третя статті 309 КПК встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя Мар'їнського районного суду Донецької області ухвалою від 13 квітня 2017 року, керуючись статтями 9, 40, 71, 91, 93-94, 99, 131-132 КПК, задовольнив клопотання прокурора Волноваської місцевої прокуратури про призначення та проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і додержання трудового законодавства в діяльності СФГ «Афродіта» за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 20 березня 2017 року за № 42017051630000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, проведення якої доручив спеціалістам Головного управління Держпраці України у Донецькій області, виходячи із того, що перевірка у кримінальному провадженні не є заходом забезпечення кримінального провадження, в розумінні, визначеному в розділі ІІ КПК, а є законним способом збирання стороною обвинувачення доказів відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 20 червня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою голови СФГ «Афродіта» на вказану вище ухвалу слідчого судді.

Цей суд виходив з того, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження, оскільки за чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження у апеляційному порядку ухвали слідчого судді за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності, і ч. 4 ст. 399 КПК визначено не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження. Також апеляційний суд зазначив, що законом встановлено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і це не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку. При цьому, на думку апеляційного суду, посилання на засади законності та верховенства права, як на підставу оскарження ухвали слідчого судді, не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону, які є спеціальними у відношенні до загальних засад.

Велика Палата не може підтримати таке правозастосування і вважає, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують.

Тобто, Велика Палата погоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 12 жовтня 2017 року № 5-142кс(15)17.

Оскільки слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належало виходити з приписів ст. 9 КПК, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в ч. 6 установлює, щоколи положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК, згідно з ч. 1 якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, суду, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК.

Виходячи з викладеного, Велика палата дійшла висновку, що апеляційний суд, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а тому ухвала цього суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час цього розгляду належить врахувати вказівки касаційного суду (ч. 2 ст. 439 КПК) та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Доводи касаційної скарги про незаконність певних ухвал слідчих судів, враховуючи межі касаційного розгляду, передбачені ст. 433 КПК, підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду, оскільки касаційний суд позбавлений процесуальної можливості висловитись з цього приводу без перевірки цих доводів з викладенням своїх висновків судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 436 КПК, ч. 6 ст. 13, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу голови Селянського (фермерського) господарства «Афродіта» задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою голови Селянського (фермерського) господарства «Афродіта» на ухвалу слідчого судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 13 квітня 2017 року скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Князєв

Суддя - доповідач В.В. Британчук

Судді:

Н.О. Антонюк Н.П. Лященко

С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

О.С. Золотніков Л.І. Рогач

Д.А. Гудима І.В. Саприкіна

В.І. Данішевська О.М. Ситнік

О.С. Ткачук О.Р. Кібенко

В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко

О.Г. Яновська