Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року

м. Київ

справа № 990/237/24

провадження № 11-64заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Кривенди О. В.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року (судді Радишевська О. Р., Жук А. В., Кашпур О. В., Мацедонська В. Е., Уханенко С. А.) у справі № 990/237/24 за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі ? ВККС, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії і

ВСТАНОВИЛА:

1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив:

? визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 14 березня 2024 року № 195/ас-24, яким Комісія відмовила йому в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі - Спірне рішення);

? зобов`язати Комісію повторно розглянути питання щодо його допуску до участі у цьому конкурсі.

2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та запропонував позивачеві подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

3. У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 09 серпня 2024 року позивач зазначав, що в день проголошення оскаржуваного рішення його повний текст з викладенням відповідних мотивів складений не був. Оскаржуване рішення також не надсилалося йому поштою. Лише 12 квітня 2024 року, у відповідь на запит від 08 квітня 2024 року, на його електронну пошту надійшов лист з копією оскаржуваного рішення, яке не відповідало ознакам електронного документа, адже воно не було підписане електронним підписом.

4. З урахуванням викладеного позивач доводив, що копію оскаржуваного рішення у встановленому законом порядку він так і не отримав, унаслідок чого був позбавлений можливості звернутися до суду у строк, передбачений частиною восьмою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС України).

5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 вересня 2024 поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду із цим позовом та відкрив провадження у справі.

6. У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року № 2777/0/15-24) розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2024 року № 1104/0/78-24 призначений повторний автоматизований розподіл справи № 990/237/24.

7. За наслідками повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О. Р., суддів Жука А. В., Мацедонської В. Е., Кашпур О. В., Уханенка С. А.

8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 жовтня 2024 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

9. 12 листопада 2024 року від ВККС надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. На обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що предметом позову є Спірне рішення, яке було ухвалено у відкритому засіданні, на якому був присутній позивач. Це рішення також було опубліковано на офіційному вебсайті Комісії 27 березня 2024 року та 12 квітня 2024 року надіслано на електронну пошту позивача у відповідь на його запит. Посилаючись на вказані обставини, відповідач доводив, що, подавши позов лише 23 липня 2024 року, позивач пропустив передбачений частиною восьмою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду.

10. Протокольною ухвалою від 12 грудня 2024 року суд витребував у ВККС докази оприлюднення її рішення від 14 березня 2024 року № 195/ас-24 на офіційному вебсайті Комісії.

11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 грудня 2024 року залишив позов без руху й запропонував позивачеві протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав для поновлення строку.

12. Залишаючи позов без руху, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2024 року висновок про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду був передчасним.

13. 23 грудня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду. У заяві позивач заперечив щодо доводів клопотання відповідача про можливість довідатися про порушення своїх прав 27 березня або 12 квітня 2024 року. Позивач зазначає, що станом на 27 березня 2024 року оскаржуване рішення Комісії опубліковано не було й у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували зворотнє; копія Спірного рішення, яка надійшла на його електронну пошту 12 квітня 2024 року, не містила підписів членів Комісії та на неї не був накладений електронний підпис.

14. 28 січня 2025 року від ВККС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи службової записки в. о. начальника управління інформаційних технологій ВККС та роздруківки адміністративної панелі офіційного вебсайту Комісії.

15. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду, керуючись положеннями частини четвертої статті 123 КАС України.

16. Суд першої інстанції, беручи до уваги, що з моменту оприлюднення Спірного рішення на офіційному вебсайті та отримання позивачем на електронну адресу копії цього рішення минув понад місяць, і позивач не довів, а суд не встановив обставин, які об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися до адміністративного суду в установлений законом строк або ж обчислювати цей строк з іншої дати, дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

17. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

18. Вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не в повній мірі встановив обставини, які мають значення для вирішення справи, надав неправильну оцінку доказам та грубо порушив норми матеріального права і не дотримався норм процесуального права.

19. Зазначає, що в суду не було належних та допустимих доказів того, що оскаржуване рішення Комісії було опубліковане на її вебсайті 27 березня 2024 року, на ньому є лише інформація про результат проведення засідання без посилання на рішення та його мотиви, що свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості ознайомитися з його змістом у встановлені законом строки. Свідченням цього є і те, що на засіданні ВККС в усному порядку було оголошено лише вступну та резолютивну частини такого рішення.

20. Підтвердженням того, що він не міг своєчасно звернутися до суду з позовною заявою, є і те, що на його звернення до ВККС із заявою, у якій він просив видати йому копію Спірного рішення, на його електронну пошту було надіслано документ, який за змістом хоч і схожий на запитуване рішення, однак не засвідчений електронним підписом, що викликало сумніви у його достовірності.

21. Апелянт наголошує, що в передбаченому законом порядку копію оскаржуваного рішення ВККС він не отримав.

22. З погляду скаржника, суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваної ухвали недопустимі та недостатні докази, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Позиція відповідача

23. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року - без змін.

24. Зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Серед іншого, зауважує, що доказів про існування причин (явищ, дій), які б могли об`єктивно завадити позивачу у визначений законом строк оскаржити спірне рішення Комісії, немає.

Рух апеляційної скарги

25. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2025 рокувідкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2025 року, а ухвалою від 17 квітня 2025 року призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження на 15 травня 2025 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Велика Палата Верховного Суду, дослідивши наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

27. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

28. За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

29. Відповідно до частини восьмої зазначеної статті для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, ВККС під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.

30. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

31. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

32. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

33. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

34. Згідно із частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

35. Предметом оскарження в межах заявленого позову є Спірне рішення, яким Комісія відмовила ОСОБА_1 у допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на заняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

36. Як установив суд першої інстанції, вступну та резолютивну частини вказаного рішення було проголошено на засіданні ВККС 14 березня 2024 року, яке проводилося відкрито у присутності позивача. З позовом ОСОБА_1 звернувся 23 липня 2024 року, тобто понад чотири місяці з дня ухвалення Спірного рішення.

37. У контексті доводів позивача суд першої інстанції з`ясував, що Спірне рішення було опубліковане на вебсайті Комісії 27 березня 2024 року за посиланням https://vkksu.gov.ua/accounting/195as-24, що підтверджується службовою запискою в. о. начальника Управління інформаційних технологій ВККС А. Сташкевича та роздруківкою адміністративної панелі офіційного вебсайта Комісії, відповідно до якої вказане рішення опубліковано 27 березня 2024 року о 15:23:13.

38. Суд першої інстанції також установив, що 08 квітня 2024 року позивач звернувся до ВККС із заявою, у якій просив видати йому копію Спірного рішення. Варто зауважити, що у цій заяві ОСОБА_1 просив надіслати йому зазначене рішення саме на його електронну адресу.

39. 12 квітня 2024 року на електронну пошту позивача надійшли супровідний лист ВККС від 12 квітня 2024 року № 36-2246/24 з накладеним на нього кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) та сканована копія Спірного рішення у форматі pdf.

40. На переконання суду першої інстанції, з чим погоджується і Велика Палата Верховного Суду, безпідставними є аргументи позивача про те, що відсутність КЕП на вказаній скан-копії Спірного рішення позбавляє її юридичного значення для цілей визначення дня, коли позивач дізнався (повинен був дізнатися) про порушення своїх прав.

41. Так, вказуючи про наявність у нього сумнівів щодо автентичності цієї скан?копії внаслідок відсутності КЕП на відповідному електронному файлі, позивач не зазначив природи таких сумнівів та не вказав на причини вважати, що отримана ним копія не відповідає оригіналу.

42. У цьому контексті суд першої інстанції слушно зауважив, що електронний лист, який містив вкладення у вигляді скан-копії Спірного рішення, надійшов з офіційної електронної адреси ВККС «inbox@vkksu.gov.ua» у відповідь на запит позивача. На супровідний лист, додатком до якого і була зазначена скан-копія, був накладений КЕП (електронна печатка) Комісії. Зміст указаної скан-копії відповідає змісту рішення, опублікованого на офіційному вебсайті ВККС.

43. Отримавши зазначений електронний лист, позивач повторно не звертався до ВККС із запитом про видачу йому копії Спірного рішення.

44. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача, які перекликаються і з доводами апеляційної скарги, щодо неможливості подати позов у встановлений законом строк.

45. Установлені судом першої інстанції обставини щодо ухвалення та оприлюднення Спірного рішення, направлення копії цього рішення ОСОБА_1 на його електронну адресу спростовують викладені в апеляційній скарзі доводи щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

47. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвалу суду першої інстанції від 30 січня 2025 року постановлено з дотриманням норм процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись статтями 266 308 311 315 316 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного від 30 січня 2025 рокуу справі № 990/237/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кривенда

Судді: О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. Л. Булейко К. М. Пільков

Ю. Л. Власов О. В. Ступак

І. А. Воробйова І. В. Ткач

М. І. Гриців О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король