Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №910/23198/13
Постанова ВГСУ від 30.11.2015 року у справі №910/23198/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 910/23198/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністюна ухвалугосподарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. (судді: Полякова К.В., Головіна К.І., Морозов С.М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. (судді: Зубець Л.П., Зеленін В.О., Мартюк А.І. ) у справі№910/23198/13 господарського суду міста Києва за позовомФірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача "Київське автотранспортне підприємство-13031"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаКиївське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна провизнання права власності за участю представників: від позивача Случак О.О., довіреність б/н від 23.04.2013 р.від відповідача не з'явились від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Фірма "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" про визнання права приватної власності на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/23198/13.

В процесі судового розгляду даної справи до участі у справі було залучено "Київське автотранспортне підприємство-13031" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майн в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Надалі, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі.

У вказаному клопотанні Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" просило зупинити провадження у справі №910/23198/13 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва спору у справі №826/13067/15 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" до Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2013 р. про державну реєстрацію права власності Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на об'єкти нерухомого майна (група нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1) та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. провадження у справі №910/23198/13 зупинено до вирішення по суті пов'язаної із нею справи №826/13067/15 Окружним адміністративним судом міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського від 17.09.2015 р. у справі 910/23198/13 ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. залишено без змін.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. та направити справу №910/23198/13 на подальший розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права.

Скаржник, зокрема, стверджує, що позивач направив позов до суду лише після прийняття Апеляційним судом м. Києва рішення про скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2012 р., тобто місцевим господарським судом не було враховано, що позивач своїми діями показав, що він бажає здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно в порядку, встановленому чинним законодавством України, а саме, лише після того, як буде доведено його право власності на нерухоме майно на законних підставах в судовому порядку. Крім того, на думку заявника, дії реєстратора не можуть бути підставою для зупинення провадження у господарській справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2015 р., касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 30.11.2015 р.

В судове засідання 30.11.2015 р. з'явився представник позивача.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників відповідача та третіх осіб.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. та направити справу №910/23198/13 на подальший розгляд до господарського суду міста Києва.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

В п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. зазначено, що ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

З огляду на зміст вищенаведених положень, для вирішення питання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду іншої судової справи господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати наступне:

- як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана з іншою судовою справою;

- якою обставиною обумовлена неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішення у іншій судовій справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Вказані обставини повинні бути істотними для вирішення спору по даній справі.

Неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

В процесі судового розгляду справи №910/23198/13 господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю обґрунтовані тим, що ним було збудовано спірні нежитлові приміщення.

Так, в матеріалах справи наявна копія виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва. свідоцтва ЖБ№3 від 11.03.1998 р. про право колективної власності позивача на житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями загальною площею 7156,0 кв. м., розташований у АДРЕСА_1.

Разом з цим, місцевим та апеляційними господарськими судами досліджено, що 17.10.2012 р. Святошинський районний суд м. Києва виніс рішення у справі (пр.№2/2608/6738/12, ун.№2608/15409/12) за позовом ОСОБА_3 до Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства "ТММ-Енергобуд" про визнання недійсним договору оренди та за зустрічним позовом Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "ТММ-Енергобуд" про визнання права власності, яким в задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Визнано за Фірмою "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю право приватної власності на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06.02.2013 р. у справі №22-ц/796/4019/2013, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2012р. було скасовано в частині задоволення позову Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "ТММ-Енергобуд" про визнання права власності та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаного позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі рішення Святошинського районного суд м. Києва на наступний день після ухвалення рішення Апеляційним судом міста Києва звернувся до державного реєстратора з приводу реєстрації права власності на спірну групу нежитлових приміщень та отримав свідоцтво про право власності.

При цьому, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2013 р. рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2012 р. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 06.02.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин, відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2013 р. щодо державної реєстрації права власності позивача на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" обґрунтовує тим, що рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.10.2012 р., яким за позивачем визнано право власності на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, на час проведення реєстрації вже було скасовано, а, отже, державний реєстратор не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності позивача на спірні об'єкти нерухомого майна.

Зважаючи на наведені обставини, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що справи №910/23198/13 та №826/13067/15 є взаємопов'язаними, оскільки вони ґрунтуються на встановленні факту наявності чи відсутності у Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю права власності на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з викладеною правовою позицію господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Так, у даній судовій справі розглядається позов Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання права приватної власності на групу нежилих приміщень №57 площею 43,7 кв. м. та №60 площею 344,60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, заявлена позивачем вимога не ґрунтується на рішенні державного реєстратора від 07.02.2013 р. про державну реєстрацію права власності Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на спірне нерухоме майно, а вмотивована іншими підставами.

Таким чином, з огляду на предмет і підстави позову, заявленого в справі №910/23198/13, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено які саме обставини, що матимуть вплив на збирання та оцінку доказів у даній справі, будуть встановлені в процесі розгляду адміністративної справи №826/13067/15.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами також не визначено в чому полягає неможливість самостійного встановлення даних обставин господарським судом під час розгляду справи №910/23198/13.

Отже, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції, в порушення норм чинного процесуального законодавства, не з'ясовано як справи №910/23198/13 та №826/13067/15 пов'язані між собою та чим обумовлена неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №826/13067/15.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, що закріплено в ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія суду касаційної інстанції вважає, що оскаржувані судові акти прийняті при не повному з'ясуванні фактичних обставин та всупереч з нормами процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для їх скасування. В свою чергу, справа №910/23198/13 підлягає направленню до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовльнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. у справі №910/23198/13 скасувати.

Справу №910/23198/13 направити на розгляд до господарського суду міста Києва.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чаадаєва-2" (03148, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36619808) на користь Фірми "Т.М.М." у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (03146, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 14073675) 1 218 грн. 00 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк