Історія справи

Постанова ВГСУ від 30.10.2014 року у справі №903/471/13
Постанова ВГСУ від 11.03.2014 року у справі №903/471/13
Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №903/471/13
Постанова ВГСУ від 30.11.2016 року у справі №903/471/13
Постанова ВГСУ від 25.06.2015 року у справі №903/471/13
Постанова ВГСУ від 11.03.2014 року у справі №903/471/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 903/471/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн"

на ухвалу на постанову господарського суду Волинської області від 27.05.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014

у справі№ 903/471/13 господарського суду Волинської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вест Ойл Груп"до Спільного українсько-американського підприємства у формі ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані"про банкрутствоарбітражний керуючий Череватий Л.Б.

в судовому засіданні взяли участь представники :

АТ "ЗТЄ Корпорейшн"Рябчий Г.І.ПАТ "Брокбізнесбанк"Свистун С.Я.ТОВ "КІОЛ"Бугайов А.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.06.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.05.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів; визнано, зокрема, грошові вимоги акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" на суму 1 147 грн. 00 коп. - вимоги першої черги та 8 456 042 грн. 48 коп. - вимоги четвертої черги; відмовлено у визнанні грошових вимог акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" до боржника на суму 13 372 410 грн. 86 коп.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 в частині розгляду, зокрема, вимог акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" залишено без змін.

АТ "ЗТЄ Корпорейшн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 в частині відмови у визнанні грошових вимог акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" в розмірі 13372410,86 грн. та прийняти нове рішення, яким вимоги акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" в розмірі 13372410,86 грн. визнати конкурсними вимогами та включити їх до четвертої черги.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, зокрема: ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.8, 35 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.03.2014 постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України додаткове оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані", розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 06.05.2014, зобов'язано розпорядника майна Череватого Л.Б. в строк до 05.05.2014 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

З заявами про визнання кредиторських вимог до українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" звернулися кредитори, зокрема, АТ "ЗТЄ Корпорейшн" в сумі 21 829 600 грн. 34 коп.

В обґрунтування кредиторських вимог АТ "ЗТЄ Корпорейшн" послалося на рамковий контракт на поставку обладнання системи CDMA 800 МГц №S1UA20080221-01C10, укладений 21.02.2008 між українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" та АТ "ЗТЄ Корпорейшн" (ZTE Corporation), на виконання умов якого заявник поставив боржнику обладнання на загальну суму 2870 787, 00 дол.США. Боржник отриманий товар оплатив частково в розмірі 555562, 82 дол. США., внаслідок чого станом на день звернення з кредиторськими вимогами наявна заборгованість за поставлений товар становить 2 315 224, 18 дол. США. Крім того, заявник просить включити до реєстру вимог кредиторів неустойку, нараховану на підставі п.п. 9.1.6, 9.1.2 контракту в розмірі 415 715, 31 дол. США.

З матеріалів справи вбачається, що боржник та розпорядник майна визнали грошові вимоги АТ "ЗТЄ Корпорейшн" частково на суму 8 456 042 грн. 48 коп. Щодо решти вимог АТ "ЗТЄ Корпорейшн" боржник та розпорядник майна, посилаючись на приписи ст.ст. 256, 257 ЦК України, заявили про застосування строку позовної давності.

АТ "ЗТЄ Корпорейшн", посилаючись на те, що правовідносини між ним та боржником згідно контракту на поставку обладнання врегульовані нормами матеріального права Швеції, заявлено до місцевого господарського суду клопотання від 15.05.2014 про вжиття, передбачених Законом України "Про міжнародне приватне право" заходів для встановлення змісту норм права Швеції згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною в частині, що регулює строки позовної давності за контрактом, на підставі якого виникла заборгованість боржника перед АТ "ЗТЄ Корпорейшн".

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відхиляючи зазначене клопотання АТ "ЗТЄ Корпорейшн", виходив з того, що встановлення розміру заборгованості боржника перед заявником відбувається в межах справи про банкрутство, а не в межах позовного провадження, а тому застосовуються норми національного законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Так, судом першої інстанції встановлено, що заява АТ "ЗТЄ Корпорейшн" на суму 21 829 600,34 грн. подана до господарського суду з дотриманням строку, встановленого п.1 ст.23 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимоги АТ "ЗТЄ Корпорейшн" обґрунтовані заборгованістю за контрактом на поставку обладнання системи CDMA 800 МГц №S1UA20080221-01C10, укладений 21.02.2008 між українсько-американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" та АТ "ЗТЄ Корпорейшн" у розмірі 21 829 600,34 грн. Згідно контракту, оплата за поставлений товар здійснювалася відповідно до графіку оплати. Перший платіж, згідно графіку оплати, повинен бути здійснений протягом 5 календарних днів від дати підписання замовлення (до 26.02.2008 року включно), останній - протягом 1050 календарних днів від дати першого відвантаження обладнання (до 09.03.2011 року включно). Боржник отриманий товар, оплатив частково в розмірі 555 562, 82 дол. США (остання оплата - 25.08.2008 року). Станом на день звернення наявна заборгованість за поставлений товар становить 2 315 224, 18 дол. США. На підставі п.п. 9.1.6, 9.1.2 контракту кредитор просить включити до реєстру вимог кредиторів неустойку в розмірі 415 715, 31 дол. США.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст.256, 257 ЦК України та заявлену вимогу про застосування позовної давності, встановив, що оскільки кредитор звернувся з заявою до суду 12.07.2013 визнанню підлягають грошові вимоги строк оплати за які настав після 12.07.2010, тобто основна заборгованість боржника визначається у межах строку позовної давності. Щодо заявленої неустойки, то суд першої інстанції, посилаючись на ч.2 ст.258 ЦК України встановив, що кінцевим терміном оплати за Контрактом згідно графіку платежів є 09.03.2011, а вимоги про неустойку заявлені лише 12.07.2013, то відповідно вимоги стосовно неустойки не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин норм чинного національного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до статті 123 ГПК України іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Так, ст.11 контракту на поставку обладнання системи CDMA 800 МГц №S1UA20080221-01C10, укладеного між боржником та кредитором, врегульовано питання арбітражу. Зокрема, зазначено, що місцем арбітражу за цим контрактом є м. Стокгольм, Швеція та те, що контракт регулюється нормами матеріального права Швеції.

Таким чином, сторони контракту визначили право та місце врегулювання спорів, які можуть виникнути у зв'язку з виконанням зобов'язань за контрактом. Зазначеним контрактом не передбачено порядку вирішення спорів у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство однієї з сторін контракту.

Разом із тим, відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, правовідносини, пов'язані з провадженням у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів врегульовані саме Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки скаржник є кредитором - нерезидентом, то на правовідносини, пов'язані з розглядом кредиторських вимог у процедурах банкрутства, поширюються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Оскільки в процедурах банкрутства, кредитори звертаються до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, то позовна давність застосовується при розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство.

Отже, суди правомірно застосували строк позовної давності до кредиторських вимог АТ "ЗТЄ Корпорейшн".

Враховуючи вищевикладене, доводи заявника про незастосування до спірних правовідносин вимог ст.ст.8, 35 Закону України "Про міжнародне приватне право" колегією суддів не приймаються.

За таких обставин, оскаржувана постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 та ухвала господарського суду Волинської області від 27.05.2014 в частині грошових вимог АТ "ЗТЄ Корпорейшн" є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ЗТЄ Корпорейшн" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 27.05.2014 у справі №903/471/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук